ТЕМА НОМЕРА |  |
|
Л╕з╕ потр╕бна наша допомога |
|
|
 Маленьк╕й Л╕з╕ з Петр╕вки нема╓ ╕ двох рок╕в. Поки що д╕вчинка живе в оточенн╕ любов╕ ╕ добра, не розум╕ючи, чому тато ╕ мама часто возять ╖╖ до людей у б╕лих халатах.
Д╕агноз д╕вчини мало що скаже людин╕, далек╕й в╕д л╕карсько╖ справи: синдактил╕я та г╕поплаз╕я, аплаз╕я пальц╕в. Прост╕ше кажучи, у д╕вчинки вроджена вада право╖ кист╕.
Сучасна медицина може справитись ╕з цим недугом, ╕ батьки не опускають руки, йдуть з╕ сво╓ю б╕дою до людей. Для них ╢лизавета – п╕зня ╕ бажана дитина. Нав╕ть д╕знавшись п╕д час ваг╕тност╕ про ваду сво╓╖ майбутньо╖ дитинки, вони не в╕дмовились в╕д не╖. ╤ це виклика╓ велику повагу.
У понед╕лок мама д╕вчинки, Л╕л╕я Михайл╕вна, побувала на прийом╕ у голови Скадовсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ ╢.О.Устинова, а вже у середу в його каб╕нет╕ з╕брався консил╕ум. На нього запросили головного л╕каря Скадовсько╖ ЦРЛ В.А.Турика, заступника головного л╕каря з дитинства та пологово╖ допомоги Т.В.Грищенко, л╕каря-травматога В.А.Березовського, начальника управ-л╕ння прац╕ та соц╕ального захисту населення Г.О.Сухоруких та маму Л╕зи, Л.М.Марценовську.
Розпочав зас╕дання голова райдержадм╕н╕страц╕╖ ╢. О.Устинов. В╕н описав ситуац╕ю ╕ зак╕нчив св╕й виступ словами: «╢ велике бажання допомогти дитин╕. Без сумн╕ву, ми доведемо розпочату справу до лог╕чного завершення. Але спочатку хот╕лося б послухати спец╕ал╕ст╕в».
Л╕кар╕ Скадовсько╖ централь-но╖ л╕карн╕ у курс╕ хвороби. ╤ вже проведено консультац╕╖ з обласними спец╕ал╕стами. Херсонськ╕ л╕кар╕ кажуть, що дан╕ операц╕╖ усп╕шно роблять в област╕, але з втручанням потр╕бно почекати до трир╕чного в╕ку.
Скадовськ╕ л╕кар╕ зробили запити до науково-досл╕дницьких ╕нститут╕в Харкова та Ки╓ва, де займаються под╕бними випадками. Там теж виявили готовн╕сть оглянути юну пац╕╓нтку ╕ надати сво╖ висновки. Батьки Л╕зи самост╕йно проконсультувались в ╕зра╖льських спец╕ал╕ст╕в. Заруб╕жн╕ х╕рурги беруться за операц╕ю ╕ дають певн╕ гарант╕╖ на ╖╖ усп╕х. Але на це потр╕бно велик╕ кошти, ╕ не в нац╕ональн╕й валют╕.
Поки що вир╕шили направити д╕вчинку на консультац╕ю до Харкова. Мама погодилась на цю пропозиц╕ю.
На тому й зупинились. ╢.О.Устинов доручив В.А.Турику вивчити всеб╕чно ситуац╕ю, допомогти батькам д╕вчинки зв’язатись ╕з харк╕вськими л╕карями ╕ визначитись ╕з датою консультац╕╖. Якщо потр╕бно, запросити до Укра╖ни також ╕зра╖льських спец╕ал╕ст╕в. А вже потому вир╕шувати, де робити х╕рург╕чне втручання.
С╕м’я ма╓ невелик╕ статки, тож ╖й потр╕бна допомога ус╕х нас. Начальник управл╕ння прац╕ та соц╕ального захисту населення Г.О.Сухоруких посприяла родин╕ у в╕дкритт╕ рахунка для благод╕йних внеск╕в на операц╕ю. Ось рекв╕зити:
Банк-отримувач: ПриватБанк;
номер р/р: 29244825509100; МФО 305299; ОКПО 14360570; вид платежу: благод╕йна допомога на картковий рахунок 4627081200806417 для Марциновсько╖ Л.М., ╤НН 2667108242.
Запрошу╓мо вс╕х небайдужих до дол╕ юно╖ петр╕вчанки стати благод╕йниками ╕ перерахувати кошти на операц╕ю.
У свою чергу, голова Скадовсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ пооб╕цяв якнайширше розпов╕сти про цю виняткову ситуац╕ю в област╕ з тим, щоб якнайб╕льша к╕льк╕сть його колег-кер╕вник╕в район╕в, громадськ╕сть област╕ долучилась до благод╕йництва.
П╕сля того, як зак╕нчилась нарада, Л╕л╕я Михайл╕вна попро-сила через газету сердечно подякувати голов╕ Скадовсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ ╢гору Олександровичу Устинову за те, що в╕н поставився до ╖╖ родини з великою увагою. «В╕н запалив ╕скру над╕╖. Ми п╕днялися духом ╕ пов╕рили у те, що наша дитина одужа╓. Дуже вдячн╕ ╢горов╕ Олександровичу за оперативн╕сть. Це т╕льки початок роботи, але це дуже велика справа», – сказали Л╕л╕я Михайл╕вна ╕ В╕ктор Павлович, батьки дитини.
Натал╕я КУПР╤╢НКО.
|
|
Де купити пляшку самогону? |
|
|
 Сирок «Дружба», пляшка гор╕лки чи самогону – наб╕р радянського «джентльмена удач╕». «Сообразим на троих?» або «Трет╕м будеш?» – ц╕ фрази давно стали крилатими, ╕ ╖х добре розум╕ють вс╕.
1.
Якось, ще зовс╕м маленьким, я з д╕дом п╕шов до магазину. Д╕д купив звичайну темно-зелену пляшку ╕ трохи в╕дпив з не╖. На вулиц╕ л╕то, спека, й мен╕ теж схот╕лося м╕нералки, як мен╕ здалося. Д╕д дивно посм╕хнувся ╕ простягнув пляшку. Я з дитячою на╖вн╕стю сьорбонув ╕ скривився. «Яка недобра м╕нералка. Ну ╕ смаки у д╕да», – подумав тод╕. Д╕д купив гор╕лки, яка в радянськ╕ часи продавалась у тих самих пляшках, що й м╕нералка чи ситро.
У Радянському Союз╕ в 1985-1987 роках д╕яв «сухий закон». Тод╕ гор╕лка зникла з прилавк╕в магазин╕в, а самогоновар╕ння набрало величезних масштаб╕в. Чи стали менше пити? Н╕. Будь-який закон можна об╕йти. Ось ╕ обходили… Тепер гор╕лку можна купити у будь-якому магазин╕, у будь-як╕й к╕лькост╕. ╥╖ варт╕сть пост╕йно п╕двищують. ╤ коли ви купу╓те спиртне лише до свят, то, можна й подорожче. А коли спиртне споживають зам╕сть хл╕ба, то вже не до гурманських звичок. Тут головне – аби оч╕ сво╓часно залити.
Де ж розжитися на пляшку самогону? З цим питанням я вийшов на вулиц╕ м╕ста, «у люди». З’ясувалось, у багатьох м╕сцевих жител╕в ╓ знайом╕, як╕ знають, хто прода╓ чи продавав «народний» нап╕й.
2.
Для початку п╕д╕йшов до двох чолов╕к╕в у центр╕ м╕ста ╕ спитав, чи не знають вони, де можна купити пляшку сему (жаргонне слово). Т╕ в╕дпов╕ли, що ╓ м╕сце, неподал╕к. Кажуть: «П╕д╕йди до мужик╕в ╕ спитай тихо, де». Я так ╕ зробив.
Майже у центр╕ м╕ста, у найлюдн╕шому м╕сц╕, мен╕ розпов╕ли, що його прода╓ Наталя (╕м’я зм╕нено), у яко╖ ╓ своя точка б╕ля продуктових ряд╕в. Ц╕кавлюсь, який самогон у не╖. В╕дпов╕дають: «Добрий, кр╕пенький». Поки знайшов ╖╖, ще раз перепитав про Натал╕ю Степан╕вну. Та самогону в не╖ так ╕ не купив. Натал╕я Степан╕вна стояла на «робочому м╕сц╕», але, критично оглянувши мене, в╕дпов╕ла, що не розум╕╓, у чому справа. Небезп╕дставно подумав, що не пройшов фейс-контролю (мабуть, вища осв╕та з лоба випира╓).
П╕сля першо╖ невдач╕ вир╕шив не в╕дступати. П╕шов дал╕, углиб квартал╕в. Спитав на вулиц╕ чолов╕ка рок╕в п’ятдесяти п’яти, який вправно пихт╕в маленький недопалок без ф╕льтра. В╕н розпов╕в, що там десь ╓, показавши рукою у б╕к незаасфальтовано╖ вулиц╕. За к╕лька квартал╕в перепитав у парубка, що стр╕вся. Той в╕дпов╕в, що й попередн╕й: «Там, десь, колись». На трет╕й спроб╕ д╕дусь точно показав дв╕ хати ╕ сказав, що там ран╕ше продавали. На мо╖ вигуки з хат н╕хто не вийшов.
Експеримент провалився, треба м╕няти тактику. Зателефонував товаришу, той – ╕ншому, ╕ вже на веч╕р за десять гривень мав пляшку домашнього перваку. У товариша сус╕ди займаються самогонним п╕дпри╓мництвом, ось що значить «своя» людина. «Сво╖м» продають ╕ вноч╕, ще й з доставкою та в кредит», – п╕дтверджу╓ знайома ж╕нка, у яко╖ чолов╕к зловжива╓ цим з╕ллям.
3.
Минулого року на прийом╕ у с. Володимир╕вц╕ м╕сцев╕ ж╕нки скаржилися на самогонщик╕в за те, що т╕ приймають у ╖хн╕х чолов╕к╕в за з╕лля будь-як╕ матер╕альн╕ ц╕нност╕ – побутов╕ реч╕, с╕льськогосподарськ╕ продукти… Не гребують н╕ чим. Скадовськ╕ продавц╕ самогону теж, бува╓, спокушаються на можлив╕сть задешево придбати дорог╕ реч╕.
«За виготовлення та збер╕гання самогону та апарату самогоновар╕ння стягу╓ться штраф у розм╕р╕ 51-119 грн, – розпов╕в начальник д╕льничних ╕нспектор╕в Скадовського РВ УМВС С.О.Голофастов. – За минулий р╕к виявлено 12 таких факт╕в та ще 8 адм╕н-протокол╕в складено за придбання самогону». Пост╕йний продаж самогону веде до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕. Але боротись ╕з самогонщиком непросто. Його потр╕бно сп╕ймати «на гарячому».
4.
╤ все-таки я знайшов чолов╕ка, який розпов╕в про самогонний б╕знес. В╕н ним займався у минулому, тому й погодився на в╕дверту розмову.
– Ск╕льки кл╕╓нт╕в у тебе було?
– Небагато, з десяток. Продавав т╕льки особисто знайомим.
– Справа приносила хорош╕ доходи?
– Не дуже. Це б╕льше скидалося на хоб╕, оск╕льки гнався не за к╕льк╕стю, а за як╕стю. Цей самогон у першу чергу для себе виготовляв.
– Звучить нав╕ть благородно.
– Н╕, звичайно, тому й покинув це ремесло. Але ╓ ж люди, що продають т╕льки заради зароб╕тку. Таких не ц╕кавить як╕сть, а т╕льки м╕цн╕сть ╕ дешевизна виробництва. Чув, що до самогонки додають карб╕д, щоб краще рубало. А чи знають вони, що це небезпечно? Повинн╕ б здогадуватись.
– Ти зна╓ш, що нав╕ть для себе виробляти самогон заборонено?
– Справд╕? Н╕, не знаю. Це як вирощувати картоплю заборонити, а щоб т╕льки купувати. Гор╕лку ж продають.
– Так, але вино можна виробляти для себе, – не продавати.
– Це вже куди не йшло.
5.
Кл╕╓нт самогонник╕в специф╕чний. В основному це залежн╕ в╕д алкоголю, як╕ економлять на ц╕н╕, тому що ╖м потр╕бно щодня ╕ багато. У часи шк╕льно╖ юност╕ – к╕нець дев’яностих початок нульових – з╕знаюсь, ми з товаришами не гребували цим недитячим напо╓м. Зараз молодь нада╓ перевагу пиву та ╕нш╕й слабоалкоголц╕, вживаючи ╖╖ у велик╕й к╕лькост╕.
У будь-якому випадку, хто справд╕ хоче купити самогону, той знайде. Суть не в цьому. «Сухий закон» в СРСР зазнав краху, бо люди все одно продовжували пити. Чимало померли через алкогольне отру╓ння.
Пом╕ркувавши, д╕йшов висновку, що бажання пити не залежить в╕д к╕лькост╕ доступного алкоголю. Причина кри╓ться, як не дивно, у вихованн╕ та у якост╕ життя. ╤ в першу чергу не в матер╕альн╕й, а в як╕йсь ╕нш╕й, бо люди п’ють, щоб в╕дчути себе не багатшими, а щаслив╕шими.
«Люди хвор╕ють на алкогол╕зм,
Стакан за стаканом у руки беруть,
╤ п’ють, п’ють, п’ють!»
(Слова з п╕сн╕ групи «Т╤К»).
Не пийте. ╤ буде вам щастя.
В╕тал╕й РОМАНЮК.
|
|
НОВИНИ | |
|
Буденн╕сть ╕ сенсац╕╖ у коротк╕й ╕нформац╕╖ |
|
|
.Законопроект «Про ринок земель» оч╕ку╓ться до розгляду Верховною Радою в другому читанн╕ на пленарному зас╕данн╕ 7-10 лютого ц.р. Про це 31 с╕чня на прес-конференц╕╖ пов╕домив голова Державного агентства земельних ресурс╕в Серг╕й Тимченко. С.Тимченко нагадав, що на останньому зас╕данн╕ проф╕льного ком╕тету Верховно╖ Ради було розглянуто 1 038 поправок до законопроекту. Голова в╕домства також зазначив, що зг╕дно ╕з законопроектом, варт╕сть продажу с╕льськогосподарських земель ма╓ бути не нижчою за нормативну грошову оц╕нку, котра на сьогодн╕ становить близько 20 тис. грн за гектар р╕лл╕.
У той же час, на думку С.Тимченка, варт╕сть продажу с╕льгоспземель ма╓ базуватися на сп╕вв╕дношенн╕ попиту ╕ пропозиц╕╖. «Я вважаю, що якщо ми говоримо про ринок, то насамперед ми повинн╕ припинити безплатно роздавати землю. ╤ друге, ми ма╓мо запустити ринок за формулою попит визнача╓ пропозиц╕ю», – пояснив в╕н, — пов╕домили в УН╤АН.
.До 1 грудня поточного року м╕н╕мальна зароб╕тна плата зросте з тепер╕шн╕х 934 грн до 1098 грн, м╕н╕мальна пенс╕я – з 784 грн до 884 грн, а зарплати бюджетникам п╕двищать на 20%. У 2012 роц╕ виплати при народженн╕ д╕тей зб╕льшаться так: при народженн╕ одного малюка з 1 с╕чня 2012 року – до 26 100 грн. Двох – 52 200 грн (49 920 грн – зараз); трьох – до 104 400 грн (проти тепер╕шн╕х 99 850 грн). Розм╕р стипенд╕й у 2012 роц╕ для учн╕в ПТУ складатиме 297 грн на м╕сяць (зараз – 276 грн), для студент╕в вуз╕в I-II р╕вн╕в акредитац╕╖ – 594 грн (зараз – 553 грн), для студент╕в вуз╕в III-IV р╕вн╕в акредитац╕╖ – 787 грн (зараз – 732 грн). Ц╕ зм╕ни передбачено Держбюджетом на 2012 р╕к.
.У район╕ розпочалась робота над новою книгою про ╕стор╕ю Скадовського району. Автори ╢гор Устинов та Олег Лиховид збирають матер╕али з життя населених пункт╕в району ╕ запрошують до сп╕впрац╕ с╕льську ╕нтел╕генц╕ю, кра╓знавц╕в. П╕д╕йдуть св╕дчення очевидц╕в, спогади, стар╕ фотограф╕╖. Матер╕али можна надавати до Скадовсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖.
.Зв╕дки чекати п╕дтримки безхатченкам у люту холоднечу? Для них у районному будинку культури в╕дкрито пункт об╕гр╕ву. В╕н розпочав функц╕онувати, щойно вдарили морози. Для людей без даху над головою створено певн╕ зручност╕: сидяч╕ м╕сця б╕ля гарячо╖ батаре╖, можлив╕сть попити чаю з цукром, в╕дв╕дати г╕г╕╓н╕чну к╕мнату, щоб привести себе у порядок. Пункт створено за ╕н╕ц╕ативи Скадовсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖, а його облаштуванням займалися прац╕вники районного будинку культури.
.За ╕нформац╕╓ю райсес, станом на 30 с╕чня 2012 року в район╕ не заф╕ксовано жодного смертельного випадку через переохолодження.
.Протягом останн╕х трьох тижн╕в не простежу╓ться динам╕ки у зб╕льшенн╕ хворих на гостр╕ респ╕раторн╕ в╕русн╕ ╕нфекц╕╖. Грипу в район╕ нема╓, – пов╕домили у районн╕й сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чн╕й станц╕╖.
.З 30 с╕чня школи району закрили на позапланов╕ кан╕кули, як триватимуть до 3 лютого. П╕сля того в районному в╕дд╕л╕ осв╕ти знову вир╕шуватимуть, лишити д╕тей удома чи в╕дновити навчання у школах. Насамперед це пов’язано ╕з морозами, наметами на дорогах ╕ ожеледицею. Школяр╕ низьких температур не злякались, ╕ чимало ╖х вдень гуляли б╕ля затоки.
.А от м╕ськ╕ дитяч╕ садки продовжують працювати. В дошк╕льних закладах, пов╕домив редакц╕ю заступник м╕ського голови О.П.Василь╓в, температурний режим в╕дпов╕да╓ сан╕тарним нормам.
Вл.╕нф.
|
|
ЗАПРОШУ╢МО ДО РОЗМОВИ | |
|
|
 До редакц╕╖ «Ч» часто звертаються люди, як╕ п╕д╕ймають проблему бродячих собак. Одн╕ кажуть, що ╖х треба прибрати з вулиць м╕ста будь-якою ц╕ною, тому що вони кусають перехожих. ╤нш╕ в╕дверто шокован╕ методикою усипляння бездомних тварин. Але обидв╕ сторони щиро ╕ емоц╕йно доводять свою правоту.
1. Хронолог╕я под╕й
П’ятниця, 20 с╕чня. Близько дев’ято╖ ранку на територ╕╖ одного з центральних квартал╕в м╕ста собака напав на дитину. Про це пов╕домили МКП «Очисн╕ споруди». Адм╕н╕страц╕я комунального п╕дпри╓мства направила прац╕вника л╕кв╕дувати (усипити) навколишн╕х бродячих собак.
Цього ж ранку Тамара Кузьм╕вна, яка прожива╓ по вул. Комунар╕в, випустила свого песика погуляти. Сп╕вроб╕тник МКП поц╕лив цю тварину б╕ля будинку господар╕в, як╕ це побачили. Виник конфл╕кт. Власниця собаки зателефонувала до редакц╕╖ «Ч».
2. См╕тник
На територ╕╖ кварталу знаходиться см╕тник, до якого, щоб викинути см╕ття, треба п╕днятися сходами. ╢ мешканц╕ кварталу, як╕, щоб не п╕д╕йматися по сходах, см╕ття кидають поблизу. У результат╕ пакети розривають ╕ розтягують собаки, а залишки в╕тер розносить по двору п’ятиповерх╕вок.
А майстер КП «Водне господарство» Ольга Дмитр╕вна Бетер скаржиться, що прибиральниц╕ не справляються з розкиданим см╕ттям: «Дв╕р п╕дпорядкований Водному господарству, а см╕тник – Очисним спорудам».
3. В Очисних спорудах
Виконуючий обов’язки директора комунального п╕дпри╓мства Серг╕й Олександрович Горобець п╕дтвердив факт ранкового розстр╕лу, припустивши, що розп╕знати бродячу собаку ╕ домашню важко: «Вона ж, напевно, була без нашийника» (пес д╕йсно був без нашийника, але господарка стверджу╓, що його зняли). С.О.Горобець також зазначив, що в╕н особисто бачив, як л╕тн╕ люди «старо╖ гвард╕╖» п╕дн╕малися по сходах, а молодь викидала пакети п╕д см╕тник.
4. Сл╕дчий експеримент
Щоб перев╕рити слова Горобця, кореспондент «Ч» озбро╖вся фотокамерою ╕ зас╕в у п╕д’╖зд╕ навпроти конфл╕ктного см╕тника.
За годину спостережень см╕ття винесли тро╓ мешканц╕в. Перший – хлопчина рок╕в тринадцяти, який, вигулюючи пек╕неса, преспок╕йно викинув пакет з╕ см╕ттям на асфальт (див. фото), розвернувся ╕ п╕шов соб╕. Другою була бабуся, яка ледь п╕днялася сходами. У той самий час бродячий пес вже шматував покинутий п╕дл╕тком см╕ття. Третьою вийшла молода ж╕нка рок╕в тридцяти, яка також п╕днялася по сходах двоповерхового см╕тника.
5. Висновки
Культура повед╕нки – це особистий виб╕р людини. П╕дн╕матися сходами, щоб викинути см╕ття, чи нахилитися, щоб п╕дняти власний недопалок або стаканчик з-п╕д кави, який пролет╕в повз урну, – вир╕шувати нам.
В╕тал╕й РОМАНЮК.
|
|
БУДН╤ ВЛАДИ | |
|
На прийом – з над╕╓ю на допомогу |
|
|
Голова районно╖ ради О.Старенький 26 с╕чня пров╕в особистий прийом громадян у сел╕ Новомикола╖вка.
Допомоги голови районно╖ ради прийшла просити пенс╕онерка Ольга Костянтин╕вна Маслова. Б╕льше десяти рок╕в тому ж╕нц╕ видали державний акт на земельний пай. Прикр╕сть: при заповненн╕ важливого документа прац╕вники ╤нституту землеустрою у Херсон╕ допустили помилку у пр╕звищ╕ власниц╕ земельно╖ д╕лянки. Ж╕нка в╕дразу й не пом╕тила похибки фах╕вц╕в. Неточн╕сть виявилась, коли Ольга Костянтин╕вна вир╕шила передати земельний над╕л у спадок.
Одна зайва буква у слов╕ – др╕бниця, здавалося б, та вона переросла у справжню трагед╕ю для пенс╕онерки. Ж╕нка вже трет╕й м╕сяць оббива╓ пор╕г в╕дд╕лу Держкомзему в Скадовському район╕: тамтешн╕ фах╕вц╕ не можуть нав╕ть дати поради Ольз╕ Костянтин╕вн╕, як ╖й виправити цю помилку.
Пенс╕онерка просила голову райради втрутитися ╕ покласти край ╖╖ понев╕рянням. Олег Федорович пооб╕цяв зробити запит до в╕дд╕лу Держкомзему, щоб землевпорядники нарешт╕ роз’яснили, як виправити помилку.
На прийом до голови райради також приходив громадський актив╕ст Як╕в Михайлович Рудь. В╕н представляв ╕нтереси односельчан, що турбуються про п╕дростаюче покол╕ння, його ф╕зичний розвиток.
Як╕в Михайлович попросив допомоги з районного бюджету на ф╕нансування спортивних заход╕в у сел╕, форму та ╕нвентар для футбольних команд. Турбу╓ громадських актив╕ст╕в ╕ доля с╕льського спортивного комплексу.
Олег Федорович порадив новомикола╖вцям скласти список спортивних заход╕в, як╕ планують проводити у сел╕ нин╕шнього року, ╕ подати до в╕дд╕лу с╕м’╖, молод╕ та спорту РДА. Там ╖х включать до Районно╖ програми розвитку спорту ╕ проф╕нансують.
╤з над╕╓ю на допомогу прийшов до голови райради ╕ директор с╕льського Палацу культури Степан Михайлович Ковальчук. У нього болить серце за буд╕влю закладу культури: у н╕й вже дек╕лька рок╕в прот╕ка╓ дах. Шукаючи кошти для ремонту покр╕вл╕, голова с╕льради ╕ директор палацу культури вже перебрали ус╕ вар╕анти. Степан Михайлович просив дати з районного бюджету хоч частину грошей, необх╕дних для ф╕нансування ремонтних роб╕т. Частину кошт╕в планують попросити у м╕сцевого с╕льськогосподарського п╕дпри╓мства та отримати за рахунок здач╕ в оренду операторам моб╕льного зв’язку покр╕вл╕ закладу культури. Голова райради сказав, що розум╕╓ важлив╕сть виконання цих першочергових ремонтних роб╕т ╕ пооб╕цяв допомогти, чим зможе.
Прес-центр районно╖ ради.
|
|
ДП╤ ПОВ╤ДОМЛЯ╢ | |
|
Кампан╕я «Декларування – 2012» |
|
|
З 1 с╕чня в Укра╖н╕ розпочалася кампан╕я декларування громадянами свого майнового стану ╕ доход╕в, отриманих ними протягом 2011 року.
Цьогор╕чна кампан╕я декларування позначена низкою нововведень.
По-перше, затверджена нова форма декларац╕╖ про майновий стан та доходи. Цей документ склада╓ться з десяти розд╕л╕в та дев’яти додатк╕в.
Розд╕ли ╤ – V╤ декларац╕╖ та додатки до декларац╕╖ (кр╕м додатка 9 до декларац╕╖) заповнюють ус╕ платники податку. Розд╕ли V╤╤ – Х декларац╕╖ та додаток 9 до декларац╕╖ заповнюють лише окрем╕ категор╕╖ громадян, як╕ за законом зобов’язан╕ в╕дображати в декларац╕╖ в╕домост╕ про доходи, майновий стан, витрати, зобов’язання ф╕нансового характеру, ╕нформац╕ю щодо зазначених в╕домостей член╕в с╕м’╖ у випадках та обсягах, визначених законом. Бланк декларац╕╖ можна безкоштовно одержати в податков╕й ╕нспекц╕╖ за м╕сцем проживання.
По-друге, розширилося коло платник╕в, як╕ зобов’язан╕ у 2012 роц╕ подавати декларац╕ю про майновий стан та доходи. Зокрема, до перел╕ку додан╕ державн╕ службовц╕.
По-трет╓, цьогор╕ч право на податкову знижку мають ╕ т╕ громадяни Укра╖ни, як╕ через сво╖ рел╕г╕йн╕ переконання в╕дмовилися в╕д прийняття ре╓страц╕йного номера обл╕ково╖ картки платника податк╕в та оф╕ц╕йно пов╕домили про це в╕дпов╕дний орган державно╖ податково╖ служби ╕ мають про це в╕дм╕тку у паспорт╕.
Громадяни подають декларац╕ю за минулий р╕к до 1 травня 2012 року за м╕сцем ре╓страц╕╖ (по паспорту). Т╕, хто ма╓ на мет╕ скористатися правом на податкову знижку, може подавати декларац╕ю протягом 2012 року.
При цьому ф╕зична особа зобов’язана самост╕йно до 1 серпня 2012 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в подан╕й нею податков╕й декларац╕╖.
Сума, що ма╓ бути повернена платнику податку, зарахову╓ться на його банк╕вський рахунок, в╕дкритий у будь-якому комерц╕йному банку, або надсила╓ться поштовим переказом на адресу, зазначену в декларац╕╖, протягом 60 календарних дн╕в п╕сля надходження тако╖ податково╖ декларац╕╖.
«К╕нцева дата подання декларац╕╖ за доходами, отриманими протягом 2011 року, – 30 кв╕тня 2012 року. Щоб уникнути зайвого аж╕отажу ╕ черг п╕д час декларування в останн╕ дн╕, задекларуйте сво╖ доходи вже зараз», – закликала начальник управл╕ння оподаткування ф╕зичних ос╕б ДПА в област╕ Олена Валентин╕вна Кравченко – Скалозуб.
ДПА у Херсонськ╕й област╕.
|
|
СУСП╤ЛЬСТВО | |
|
|
В╕дд╕лення загот╕вл╕ кров╕ та ╖╖ компонент╕в – структурний п╕дрозд╕л Скадовсько╖ центрально╖ районно╖ л╕карн╕. Керу╓ ним л╕кар-дерматовенеролог Микола Васильович Береславський. В╕н розпов╕в кореспонденту «Ч» про очолюване ним в╕дд╕лення, порядок забору кров╕ та збер╕гання ╖╖ компонент╕в.
– Миколо Васильовичу, хто може бути донором?
– Донором може бути повнол╕тня людина, яка не ма╓ медичних протипоказань. Окр╕м ╕нфекц╕йних хвороб, протипоказаннями для донорства ╓ ус╕ соматичн╕ та псих╕чн╕ захворювання. У в╕дд╕ленн╕ ╓ база даних на донор╕в та ос╕б, як╕ не можуть бути донорами з медичних протипоказань.
– Розкаж╕ть, власне, про порядок забору кров╕.
– Спочатку донору визначають групу кров╕ та р╕вень гемоглоб╕ну. Для цього беруть кров з пальця на загальний анал╕з. Треба зазначити, що ус╕ процедури та видача результат╕в лабораторних обстежень для донора безплатн╕. Також вим╕рю╓ться артер╕альний тиск та вага людини. Окр╕м того, донора обов’язково обстежують л╕кар–терапевт та дерматовенеролог. Т╕льки п╕сля цього медики допускають донора до здач╕ кров╕. Заб╕р кров╕ проводиться системами одноразового використання, що робить цю процедуру максимально безпечною для донора.
– Ск╕льки кров╕ може здати людина за один раз, щоб не завдати шкоди сво╓му здоров’ю?
– Одноразово у людини забирають в╕д 300 до 450 мл кров╕. К╕льк╕сть залежить в╕д ваги людини: менше 50 кг – 300 мл, б╕льше 50 кг – 450 мл.
– Як часто можна здавати кров?
– Кров можна здавати кожних два м╕сяц╕. Вважа╓ться, що за цей час вона повн╕стю в╕дновлю╓ться в орган╕зм╕.
– Чи потр╕бна якась п╕дготовка до процедури здач╕ кров╕?
– Донорам потр╕бно дотримуватися особливого режиму харчування: не можна ╖сти жирн╕, гостр╕ та молочн╕ продукти. Алкоголь забороня╓ться за 3 дн╕ до здач╕ кров╕.
– Можете дати як╕сь рекомендац╕╖ донорам по в╕дновленню самопочуття?
– Протягом двох годин п╕сля здач╕ кров╕ суворо заборонено палити та вживати алкоголь. Варто ╖сти поб╕льше овоч╕в та фрукт╕в, пити багато р╕дини.
– Як винагороджуються донори за свою благородну м╕с╕ю?
– Донорам, як╕ працюють на державних п╕дпри╓мствах чи в установах, держава гаранту╓ два вих╕дних: один – у день здач╕ кров╕, другий – протягом року. Також донори отримують грошову компенсац╕ю за об╕д.
– Яка подальша «доля» в╕д╕бра-но╖ кров╕?
– Люди, як╕ приходять здавати кров для знайомого, який знаходиться на л╕карняному л╕жку, мають хибну думку, що саме ╖хня кров вряту╓ життя хворого. Спочатку кров кожного донора направля╓ться для ретельного лабораторного обстеження до Обласного центру кров╕. Ц╕льна кров обов’язково розд╕ля╓ться на плазму та еритроцитарну масу. Щоб уникнути ╕нфекц╕╖, плазма кров╕ проходить процес карантин╕зац╕╖ (збер╕гання) протягом 180 д╕б. П╕сля зак╕нчення пер╕оду карантин╕зац╕╖ донор╕в запрошують на повторне обстеження. Еритроцитарну масу пропускають через лейкоф╕льтри, що зб╕льшу╓ ╖╖ ╕нфекц╕йну безпеку: як правило, ╕нфекц╕йн╕ агенти знаходяться у лейкоцитах. У першу чергу таку еритромасу використовують у пологових будинках, дитячих л╕кувальних закладах, реан╕мац╕йних та х╕рург╕чних в╕дд╕леннях. Уся донорська кров в Обласному центр╕ кров╕ обстежу╓ться на СН╤Д, гепатити В та С, збудники венеричних хвороб. Якщо виникають п╕дозри, що донор ╓ нос╕╓м В╤Л-╕нфекц╕╖, таку кров передають у лаборатор╕ю Центру СН╤Ду, де проводять додатков╕ анал╕зи ╕ п╕дтверджують або спростовують д╕агноз.
– Чи достатньо нин╕ запас╕в донорсько╖ кров╕?
– Нин╕ нема╓ проблем ╕з нестачею донорсько╖ кров╕, але нема╓ гарант╕╖, що така ситуац╕я не виникне. Ул╕тку в курортному Скадовську багато травм, тому в будь-який момент може знадобитися велика к╕льк╕сть донорсько╖ кров╕. Ми повинн╕ мати певний запас, аби бути готовими до тако╖ ситуац╕╖. В╕н у нас ╓, але його сл╕д пост╕йно поновлювати, тому що кров ма╓ св╕й терм╕н збер╕гання. Плазма, наприклад, може збер╕гатися до 2-х рок╕в, еритромаса – до 35 д╕б. Найб╕льшою ╓ потреба у резус-в╕д’╓мн╕й кров╕. ╤з не╖ роблять препарати для гематолог╕чних хворих.
– Яких донор╕в нин╕ б╕льше: тих, хто приходить здавати кров добров╕льно, чи тих, як╕ змушен╕ зробити це через хворобу р╕дних або близьких?
– Випадкових донор╕в, як╕ за власним бажанням приходять здавати кров, дуже мало. Це, все ж таки, переважно родич╕ та друз╕ людини, яка потребу╓ л╕кування препаратами кров╕. Добров╕льну м╕с╕ю донор╕в переоц╕нити важко, адже часто, даруючи краплинку сво╓╖ кров╕, частинку сво╓╖ душ╕, вони стають причетними до другого «народження» людини. Кров донор╕в щоденно потр╕бна в ус╕х л╕кувальних закладах. Прояв╕ть милосердя, допомож╕ть хворим!
Здати кров можна щопонед╕лка з 8.00 до 13.00 за адресою: м. Скадовськ, вул. Гагар╕на, 159. При соб╕ донорам необх╕дно мати паспорт.
Запитувала
М. БЕРЕСЛАВСЬКИЙ,
л╕кар – дерматовенеролог.
|
|
КОРОТКО | |
|
У Лазурному знайшли снаряд час╕в в╕йни |
|
|
25 с╕чня у селищ╕ Лазурне знайшли артилер╕йський снаряд час╕в Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни. М╕сцевий мешканець випадково натрапив на нього б╕ля одного з см╕тник╕в. П╕сля двох д╕б охорони утил╕зувати снаряд при╖хали спец╕ал╕сти МНС з Херсона.
.
|
|
В Антон╕вц╕ загор╕вся автомоб╕ль |
|
|
30 с╕чня загор╕вся автомоб╕ль Фольксваген Гольф у с. Антон╕вка. Зранку власник авто зав╕в його для роз╕гр╕ву ╕ п╕шов у д╕м, а коли повернувся, з-п╕д капоту йшов дим. МНСники л╕кв╕дували пожежу. Причиною загоряння став розрив системи подач╕ пального.
.
|
|
|
З 25 на 26 с╕чня з сараю приватного будинку по вул. Червоноарм╕йськ╕й у Скадовську вкрали три м╕шки пшениц╕ та ╕ндика. Злод╕я знайшли. Ним виявився м╕сцевий 21-р╕чний молодик.
Вл.╕нф.
|
|
АКТУАЛЬНО | |
|
|
 Сайти погоди в ╤нтернет╕ попереджають, що в Скадовську стовпчики термометра опустяться до м╕нус 18. А мороз, як м╕н╕мум, протрима╓ться два тижн╕. Як уникнути переохолоджень та в╕дморожень? Ось к╕лька порад.
Людський орган╕зм може переохолодитися, коли стовпчик термометра за в╕кном опуска╓ться нижче 7 0С. Т╕сне взуття або тяжкий пакунок у руках також спричиняють звуження судин ╕ п╕двищують ризик в╕дмороження. Сл╕д одягати краще зам╕сть одн╕╓╖ тепло╖ кофти к╕лька легких, щоб можна було зн╕мати ╖х ╕ не п╕тн╕ти. У морозн╕ дн╕ перед виходом ╕з дому бажано ╖сти висококалор╕йну ╖жу. Якщо ж доведеться провести тривалий час на вулиц╕, потр╕бно кожн╕ п╕вгодини заходити у тепле прим╕щення. Також можна прихопити з собою термос ╕з гарячим ча╓м чи супом. Курцям краще на час в╕дмовитися в╕д згубно╖ звички, адже н╕котин провоку╓ спазм судин, що зменшу╓ кровооб╕г.
Наче усе — це прописн╕ ╕стини. Проте може так статися, що ви знехтували ними й не змогли уникнути переохолодження. Категорично заборонено з╕гр╕вати обморожен╕ д╕лянки т╕ла гарячою водою чи б╕ля батаре╖, розтираючи ╖х рукавицями, сн╕гом. Так╕ д╕╖ т╕льки ускладнять ситуац╕ю. Дехто переконаний, що у под╕бних випадках найл╕пше допомага╓ з╕гр╕тися склянка гл╕нтвейну або чарка гор╕лки. Алкоголь спочатку розширю╓ судини ╕ зб╕льшу╓ теплов╕ддачу, а пот╕м, навпаки, сприя╓ переохолодженню.
Перша допомога п╕д час обмороження – з╕гр╕вання р╕зними тканинами, наприклад, можна закутати переохолоджен╕ д╕лянки т╕ла шарфом. Якщо ж людина втрача╓ тактильну чутлив╕сть ╕ не в╕дчува╓ болю, треба негайно звернутися до л╕каря. Зазвичай, якщо в раз╕ переохолодження температура т╕ла людини не менше 35 0С, то ╖╖ в╕д╕гр╕вають ╕ л╕кують в амбулаторних умовах, а коли вже нижче 34 0С – у реан╕мац╕йному в╕дд╕л╕.
Вл.╕нф.
|
|
╤З РЕДАКЦ╤ЙНО╥ ПОШТИ | |
|
|
Наше село Дар╕вка прив╕тне, маленьке. У ньому живуть чудов╕ люди. Можна сказати, село в╕дкинуте в╕д цив╕л╕зац╕╖, бо в ньому нема╓ н╕ будинку культури, н╕ магазину.
╤ коли напередодн╕ старого Нового року, на Василя, до нас зав╕тали гост╕, ми були дуже рад╕.
Ц╕ гост╕ – прац╕вники будинку культури с. Новоукра╖нки. Одягнен╕ у костюми, у барвистих хустках, вони йшли до кожно╖ хати. Сп╕вали щедр╕вки, р╕здвян╕ п╕сн╕, дарували людям рад╕сть. «Спасиб╕, що зав╕тали до нас, – р╕к щасливим буде», – рад╕ли ми.
Хочемо подякувати директору будинку культури О.В.Бойко, б╕бл╕отекарю З.М.Тимощук та учасникам художньо╖ самод╕яльност╕. Зичимо вас здоров’я ╕ наснаги, подальших усп╕х╕в у прац╕. Нехай в новому роц╕ зд╕йсняться вс╕ ваш╕ бажання ╕ задуми.
В╕д ╕мен╕ вс╕х жител╕в с. Дар╕вка В.Яшк╕на, С.Гришко, Т.Серга, А.Александрова, ╤.Третяк, Л.Лопушко, Л.Буценко.
В╕ктор╕я СЕНЬКО.
|
|
|
|
| |
|
