ТЕМА НОМЕРА |  |
 |
З якими результатами завершили жнива скадовськ╕ хл╕бороби? Чи у повн╕й м╕р╕ будуть забезпечен╕ потреби нашого району продовольчим зерном до врожаю наступного року? Як╕ висновки зроблено? На ц╕ та ╕нш╕ запитання в╕дпов╕да╓ С.Шаров, заступник начальника с╕льгоспуправл╕ння РДА.
– Ус╕ бачать, що нин╕шн╕й с╕льськогосподарський р╕к за кл╕матичними умовами дуже непростий, – почав розпов╕дь Серг╕й Юр╕йович. – Та, сказати правду, наш район справжн╓ лихо п╕д час жнив оминуло. Втрата врожаю ╓, проте в╕д негоди – грози ╕ шквальних в╕тр╕в – зовс╕м незначна (кр╕м Рагоспненсько╖ с╕льсько╖ ради, де стих╕я знищила значну частину пос╕в╕в). Значно б╕льше хл╕ба ми втратили через посуху навесн╕ та на початку л╕та. ╤ якщо по област╕ в середньому втрати врожаю досягають 30 в╕дсотк╕в, то у нас – не б╕льше п’ятнадцяти. Додам, що частка втрат припада╓ ╕ на застар╕лу зернозбиральну техн╕ку.
Скадовчани завершують жнива з такими результатами: середня врожайн╕сть по району склада╓ 22,3 центнера з гектара.
К╕льк╕сть з╕браного хл╕ба дозволя╓ розрахуватися з власниками па╖в за оренду, виставити зерно на продаж ╕ сформувати районний продовольчий резерв.
– Ми п╕д╕йшли до найго-ловн╕шого: селяни вклали у вирощування хл╕ба немал╕ кошти ╕ працю. А ц╕ни на зерновому ринку часто зводять нан╕вець всю роботу ╕ не покривають затрат селянина. Чи не збитковий для них нин╕шн╕й р╕к?
– Уже можна бути впевненим у тому, що скадовськ╕, та й укра╖нськ╕ виробники зерна цього року, як кажуть, не програли. На св╕товому ринку воно у ц╕н╕. Посуха у сус╕дн╕й Рос╕╖, п╕дтоплення в ╢вроп╕ призвели до зростання ц╕н на продовольче зерно. На початку жнив прогнозували см╕шну ц╕ну на хл╕б – 630 гривень за тонну. А тепер селяни можуть реал╕зувати вирощену продовольчу пшеницю по ц╕н╕ 1 320 гривень за тонну ╕ фуражну – по 1 160 гривень. Тобто можна говорити про приблизний баланс затрат ╕ прибутку, хоча ╕ тут ╓ сво╖ особливост╕. Проблем ╕з збутом хл╕ба, як це було у минул╕ роки, нема╓.
– Кому продають хл╕б господарства нашого району?
– Кожне с╕льськогосподарське п╕дпри╓мство вже напрацювало зв’язки з зернотрейдерами. Вони сп╕льно вир╕шують питання кредитування пос╕вно╖ кампан╕╖ ╕ збуту продукц╕╖.
Зг╕дно з даними Антимонопольного ком╕тету в наш╕й кра╖н╕ сьогодн╕ працю╓ приблизно 600 компан╕й зернотрейдер╕в. Географ╕я експорту укра╖нського зерна розширю╓ться з року в р╕к. Сьогодн╕ воно в╕дправля╓ться майже до п’ятдесяти кра╖н св╕ту. До числа найб╕льших споживач╕в укра╖нсько╖ пшениц╕ належать кра╖ни П╕вн╕чно╖ Африки та Близького Сходу. Зб╕льшуються поставки зерна до ╢вропейського Союзу. Так що хл╕б ╕ надал╕ залиша╓ться стратег╕чним продуктом наших землероб╕в.
– Що можна сказати про як╕сть скадовського зерна?
– Показники, що характеризують скадовське зерно в ц╕лому, у нас задов╕льн╕. Але у пор╕внянн╕ нав╕ть з минулим роком вони далек╕ в╕д нормативних.
Справа у тому, що п╕д час жнив створила проблеми селянам погода – п╕двищилась волог╕сть зерново╖ маси. А це ╓ одним з головних чинник╕в, що визначають його збереження. Вологе зерно пл╕с-няв╕╓, на його поверхн╕ розмно-жуються м╕кроорган╕зми. Тому селянам доведеться витратитись на просушування зерна.
– Звичайно, наш╕ читач╕ хот╕ли б знати кращ╕ господарства району.
– У ц╕лому культура хл╕-боробства в район╕ зроста╓ з року в р╕к. Ширше застосовуються сучасн╕ технолог╕╖, д╕яльн╕сть на земл╕ ста╓ ефективн╕шою. На кого можна р╕внятися? Визнаними л╕дерами у нас вважаються три колективи – ДП ДГ ╤нституту рису УААН, СТОВ «Восход» та СГВК «Л╕д╕я». А що стосу╓ться людей, котр╕ вм╕ють ростити хл╕б, то ╖х багато. Назву В.Дудченка, директора ╤нституту рису, В.Карася, директора СТОВ «Восход», М.Коваленка, голову правл╕ння СГВК «Л╕д╕я».
До цих ╕мен додам М.Шепеля, директора СТОВ «Б╕льшовик», А.Кальченка, кер╕вника СТОВ «Запов╕т ╤лл╕ча», директора ТОВ «Володимир╕вка» М.Оно-пр╕йчука. Дуже хороший досв╕д накопичили головн╕ агрономи В.Суд╕н та В.Дармостук, заступник директора ╤нституту рису О.Уманський, головний ╕нженер П.Паламарчук, г╕дротехн╕ки ╤.Симоненко та В.Бульба. ╢ ще багато хороших майстр╕в хл╕боробсько╖ справи, вс╕х одразу не пригада╓ш – може, когось не назвав, нехай вибачать. ╢ у район╕ приклади усп╕шного господарювання на земл╕ новими формами орган╕зац╕╖ господарств. Хорош╕ врожа╖ хл╕ба збирають на фермерських уг╕ддях «Михайлово», яке очолю╓ М.Цуркану, «Максименко» (кер╕вник О.Максименко) та «Валер╕я» (З.Шпар╕й).
– ╤ останн╓. Чи будете робити конкретн╕ висновки з нин╕шньо╖ жнивно╖ кампан╕╖?
– Обов’язково. В╕зьмемо до уваги вс╕ фактори – негативн╕ ╕ позитивн╕. Под╕лимось хорошим досв╕дом, вкажемо на прорахунки. Кожн╕ жнива – це урок. Збира╓мось у серпн╕ в Антон╕вц╕ провести велику хл╕боробську нараду.
Бес╕ду в╕в
Ю. БОНДАР╢В.
|
НОВИНИ |  |
|
Буденн╕сть ╕ сенсац╕╖ у коротк╕й ╕нформац╕╖ |
 |
У п’ятницю, 23 липня п.р., Скадовському в╕дд╕ленню МНС було представлено нового начальника – Андр╕я Валер╕йовича Б╓лоусова. 28-р╕чний кап╕тан служби цив╕льного захисту ма╓ дв╕ вищ╕ осв╕ти, до призначення працював у Головному управл╕нн╕ МНС м.Херсона. Одружений.
Президент Укра╖ни В╕ктор Янукович п╕дписав Закон Укра╖ни «Про вибори депутат╕в Верховно╖ Ради Автономно╖ Республ╕ки Крим, м╕сцевих рад та с╕льських, селищних, м╕ських гол╕в», пов╕домля╓ться на оф╕ц╕йному сайт╕ Президента. Законом встановлю╓ться така система вибор╕в:
1. Вибори депутат╕в с╕льських, селищних рад проводитимуться за мажоритарною системою в╕дносно╖ б╕льшост╕ в одномандатних виборчих округах.
2. Вибори депутат╕в ВР АРК, обласних, районних, м╕ських, районних у м╕стах рад проводитимуться за зм╕шаною мажоритарно-пропорц╕йною системою.
3. Вибори с╕льських, селищних, м╕ських гол╕в проводитимуться за мажоритарною системою в╕дносно╖ б╕льшост╕ в ╓диному одномандатному окруз╕.
Скадовськ готу╓ться до «Чорноморських ╕гор». У в╕второк, 27 липня п.р., голова Скадовсько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Анатол╕й Власенко пров╕в зас╕дання оргком╕тету. Розглядались робоч╕ моменти фестивалю, як-от розм╕щення учасник╕в, гостей, представник╕в ЗМ╤, осв╕тлення сцени, заходи безпеки тощо. У робот╕ оргком╕тету взяв участь представник орган╕затор╕в дитячого благод╕йного фестивалю Олександр Берьозк╕н. Як ╕ в попередн╕ роки, сп╕ворган╕затором «╤гор» виступила Скадовська м╕ська рада, – пов╕домив на оргком╕тет╕ мер м╕ста Олександр Гавриш.
На в╕дпочинок до нашого району при╖хав 23-р╕чний чолов╕к ╕з Р╕вненсько╖ област╕. Разом ╕з знайомими в╕н по╖хав на Краснознам’янський канал поблизу Лазурного. П╕сля достатньо╖ к╕лькост╕ алкоголю та ще й у спеку захот╕лося скупатися. На жаль, це було його останн╓ бажання. Трагед╕я сталася с╕мнадцятого липня. Знайшли хлопця лише наступного дня.
Це вже 3 випадок ╕з початку курортного сезону. 15 липня п╕д час переходу з острова на материк по кос╕ б╕ля панс╕онату «Канни» (смт Лазурне) загинув 28-р╕чний киянин. А ще перед цим у мор╕ втопився 26-р╕чний скадовчанин, який хвор╕в на еп╕лепс╕ю.
18-р╕чний киянин невдало стрибнув з трампл╕на у басейн розважального комплексу «Маям╕» ╕ зламав шийн╕ хребц╕, пов╕домив головний л╕кар Скадовсько╖ ЦРЛ В╕ктор Турик. З травмами р╕зного ступеню тяжкост╕ ╕ ран╕ше звертались до л╕карн╕ в╕дв╕дувач╕ цього закладу. Причина ушкоджень – недостатня для стрибк╕в глибина басейну та в╕льний доступ до алкоголю перед водними процедурами.
У зв’язку ╕з зб╕льшенням транспорту на шляхах району почаст╕шали ╕ дорожньо-транспортн╕ пригоди, пов╕домили ╕з Скадовського РВ УМВС Укра╖ни. 19 липня сталася ДТП б╕ля повороту до села Приморське. З╕ткнулись «Форд транзит» ╕ «Москвич». Через роззявкуват╕сть вод╕╖в постраждали ╖хн╕ авт╕вки.
.Наступного дня удача втекла в╕д вод╕╖в у Скадовську. Зал╕зна опора автокрану «З╤Л», не закр╕плена вод╕╓м, пошкодила м╕кроавтобус, що стояв на узб╕чч╕. Через годину до х╕рург╕чного в╕дд╕лення Скадовсько╖ л╕карн╕ доставили мопедистку, яка на мопед╕ «Хонда Д╕о» з╕ткнулася з автомоб╕лем «╤веко». У постраждало╖ – заб╕й л╕во╖ ключиц╕ та шийних хребц╕в.
21 липня порушували Правила дорожнього руху на перехрестях вулиць Комунар╕в та Володарського, Гагар╕на ╕ Куйбишева. У першому випадку з╕ткнулись «Мазда 6» та «Деу Ланос». У другому – не розминулись дво╓ «жигул╕в». В обох випадках постраждали авт╕вки.
Траг╕чно зак╕нчилась н╕чна по╖здка для двох скадовчан 26 липня. На заокругленн╕ дороги б╕ля села Приморське вод╕й «Мазди 626», не впоравшись ╕з керуванням, з’╖хав у зрошувальний канал. З багатьма травмами вод╕я та пасажира доставили до районно╖ л╕карн╕. Нараз╕ ╖хн╕й стан вважа╓ться стаб╕льно важким. Л╕кування трива╓.
Цього ж дня п╕д колеса «Деу Мат╕са» потрапив 13-р╕чний велосипедист. П╕дл╕ток раптово почав перетинати дорогу б╕ля Володимир╕вки, ╕ вод╕й не встиг загальмувати. До л╕карн╕ хлопчину доставили ╕з переломом ключиц╕.
Вл.╕нф.
|
КОЛОНКА РЕДАКТОРА |  |
 |
Н╕кого так не любить р╕дня, як родич╕в, як╕ живуть б╕ля моря. Що ж, нехай ╕ так. Адже у час, коли при╖жджа╓ «троюр╕дна вода на кисел╕», з’явля╓ться можлив╕сть подивитись на р╕дне м╕сто чужими очима.
Безмежний прост╕р в╕дкрива╓ться, якщо про╖хатися у напрямку до очисних споруд. Хто б думав, що це може викликати ст╕льки захоплюючих вигук╕в. Або купання вноч╕ при мерехтливому м╕сячному сяйв╕. ╤ нехай ненароком наступиш на оту слизьку медузу, все одно це настрою не псу╓. До дитячого пляжу «цив╕л╕зац╕я» майже не д╕йшла. ╤ ця обставина дуже т╕шить. Бо узбережжя вноч╕ тут вигляда╓ по-домашньому тихо. «Молод╕жка» ╕ «Причал» бережуть вуха сво╖х в╕дв╕дувач╕в та жител╕в будинк╕в через дорогу. Можна поговорити про те ╕ про се. Подивитись на зор╕. Заспоко╖тись ╕ умиротворитись.
Якщо ж хочеться драйву – ведеш гостей на центральну набережну. Там уже справжн╓ стовпотвор╕ння. Потрапля╓ш н╕би в ╕нший св╕т. Яскравий, задиристий ╕ штучний. Тут поговорити неможливо. Можна гостям рекомендувати скуштувати знаменит╕ чебуреки у «Прибо╖», випити безалкогольного пива (або чогось м╕цн╕шого) на в╕дкрит╕й терас╕ «SBS», подивитись на сво╓ в╕дображення догори дригом п╕д н╕чним диско-баром головного комун╕ста Скадовського району. Або з’╖сти п╕цу ╕ запити томатним соком у п╕цер╕╖ «2х2».
От т╕льки н╕як не можу зрозум╕ти: чому музика на набережн╕й звучить так голосно? Вона заважа╓. Тупить. ╤ хочеться втекти. Якщо наш╕ бари розраховують т╕льки на д╕вчаток у коротеньких сп╕дничках ╕ на хлопчик╕в з гривнями, випрошеними у батьк╕в, тод╕ я ╖м щиро сп╕вчуваю. Бо у респектабельно╖ публ╕ки, яка приходить с╕м’ями на набережну, ф╕нансов╕ можливост╕ набагато б╕льш╕. От т╕льки витратити грош╕ ╖м заважа╓ гучна музика, в╕д яко╖ через п’ять хвилин можна збожевол╕ти…
Правда, публ╕ка з претенз╕ями на голосне бахкання б╕льш вибаглива. ╥╖ р╕знокольоровою р╕диною у проб╕рках не заманиш. Потр╕бна хороша кухня.
Я пригадую св╕й перший веч╕р у Вашингтон╕. Нас повели вечеряти у спец╕альний район, де поряд розм╕стилось багато заклад╕в харчування. Деяк╕ в╕дв╕дувач╕ сид╕ли за столиками просто на тротуар╕, б╕ля ресторан╕в, ╕ нам доводилось ╖х обминати. Але це виглядало по-домашньому затишно ╕ дуже спок╕йно. Н╕де не грала гучна музика, але народу було повно, ╕ ми ледве знайшли соб╕ в╕льн╕ м╕сця у мексиканському ресторан╕. В╕дразу ж, як ми вс╕лись за довгий ст╕л, до нас п╕д╕йшли три «мачо» у сомбреро з г╕тарами. Поки ми чекали на страви, вони грали як╕сь колоритн╕ ╕ дуже швидк╕ нац╕ональн╕ мелод╕╖. Було, кажучи сучасною мовою, дуже прикольно. Хоч ╕ давалися взнаки перел╕т та зм╕на часового поясу.
Якщо хтось дума╓, що голосна музика – це ключ до усп╕ху, в╕н помиля╓ться. Це – б╕ле полотнище поразки. Чим голосн╕ше звучить музика, тим г╕рш╕ справи у власник╕в такого бару… На мою думку. Хоча, можливо, якимсь дивовижним чином децибели уже навчились перетворювати у грошовий екв╕валент? Що ж, тод╕ я щиро заздрю таким ум╕льцям ╕ починаю складати грош╕ на синтезатор з ультра-потужними колонками.
Повертаючись до родич╕в. Якби не вони, ми б ╕ не потрапляли на набережну. Бо що аборигенам-скадовчанам там робити п╕сля напруженого трудового дня, виморених спекою? Спасиб╕ вам, р╕дн╕, за маленьке свято.
В╕ктор╕я СЕНЬКО.
|
ДОБРОЧИНН╤СТЬ |  |
|
Безплатне такс╕ для ветеран╕в |
 |
Асоц╕ац╕я таксист╕в Скадовська з нагоди проголошення в Укра╖н╕ 2010 року роком ветеран╕в Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни вир╕шила зробити подарунок захисникам Батьк╕вщини, запропонувавши у межах м╕ста послугу «соц╕альне такс╕».
Виступили з такою ╕н╕ц╕ативою приватн╕ п╕дпри╓мц╕ В.Гребенюк, Б.Поярков, В.Грабко, С.Суд╕н, О.Бокша, А.Степовий, Л.Деркач, К.Хмара, О.Запорожцев.
Ветерани, як╕ безпосередньо брали участь у бойових д╕ях п╕д час Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни та в╕йни з Япон╕╓ю, зможуть безплатно при потреб╕ замовити такс╕, щоб добратись до районно╖ л╕карн╕ чи пол╕кл╕н╕ки, управл╕ння прац╕ та соц╕ального захисту населення, м╕сько╖ ради, пенс╕йного фонду.
Нин╕ перев╕зники серед ветеран╕в розповсюджують картки для отримання за посв╕дченням ╕нвал╕да чи учасника ВВВ послуги «соц╕альне такс╕».
Тож, шановн╕ ветерани, якщо виникне необх╕дн╕сть добратися до медичних чи соц╕альних установ, телефонуйте за номерами:
5-90-22 (такс╕ «Тройка»);
5-51-00 («Корсар»);
5-19-99 («Альф»);
5-75-55 («Малий»);
5-91-95 («Вояж»);
5-04-00 («Скадовськ»)
5-39-99 («Н╕ка»);
5-50-55 («Прем’╓р»);
5-29-99 («Браво-Люкс»).
Управл╕ння прац╕ та соц╕ального захисту населення Скадовсько╖ РДА.
|
В╤ТАННЯ |  |
|
Сьогодн╕ – День хрещення Ки╖всько╖ Рус╕-Укра╖ни |
 |
Люб╕ земляки!
В╕та╓мо вас ╕з Днем хрещення Ки╖всько╖ Рус╕-Укра╖ни.
Це свято в╕дзнача╓мо у день Святого Володимира – одного ╕з засновник╕в ╕ покровител╕в нашо╖ державност╕.
Нехай у цей день н╕що минуще чи другорядне не в╕дверне нашо╖ уваги в╕д того, що в людському житт╕ ╓ найб╕льш сутт╓вим. Гляньмо на вс╕х людей очима в╕ри.
В╕та╓мо з╕ святом ус╕х укра╖нських хрис-тиян ╕, безумовно, вс╕х громадян Укра╖ни, незалежно в╕д рел╕г╕╖, конфес╕╖ чи переконань, як╕ сьогодн╕ перебувають у район╕.
Це свято ╓ днем нашо╖ вищо╖, духовно╖ ╓дност╕ – ╓дност╕ нац╕онально╖.
Нехай Господь береже нас ус╕х ╕ Укра╖ну!
А.ВЛАСЕНКО, голова Скадовсько╖ районно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖.
О.СТАРЕНЬКИЙ, голова районно╖ ради. О.ГАВРИШ, м╕ський голова.
|
ОФ╤Ц╤ЙНО |  |
|
Про почесне громадянство м╕ста Скадовська та в╕дзнаку територ╕ально╖ громади |
 |
В╕дпов╕дно до ст. 26 Закону Укра╖ни «Про м╕сцеве самоврядування в Укра╖н╕», ст.ст. 1.1.11., 1.1.12. Статуту територ╕ально╖ громади м╕ста Скадовська, з метою заохочення ╕ стимулювання прац╕вник╕в п╕дпри╓мств, установ та орган╕зац╕й м╕ста, громадян Укра╖ни та ╕ноземних громадян за видатн╕ заслуги у розвитку економ╕ки та соц╕ально╖ сфери м╕ста, збагачення ╕нтелектуально╖ ╕ культурно╖ спадщини, пл╕дну громадську д╕яльн╕сть, м╕ська рада вир╕шила:
1. Встановити звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» та вищу в╕дзнаку територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського».
2. Дозволити використання м╕сько╖ символ╕ки на атрибутах почесного громадянина та в╕дзнац╕ «Орден Серг╕я Скадовського».
3. Затвердити Положення «Про почесне громадянство м╕ста Скадовська» та в╕дзнаку територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського». (Дода╓ться.)
4. Опубл╕кувати Положення «Про почесне громадянство м╕ста Скадовська та в╕дзнаку територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» в газет╕ «Чорноморець».
5. З набуттям чинност╕ даного р╕шення ╕нш╕ р╕шення Скадовсько╖ м╕сько╖ ради, що регулювали питання Почесного громадянства, вважаються такими, що втратили чинн╕сть.
6. Контроль за виконанням р╕шення покласти на пост╕йну депутатську ком╕с╕ю з питань депутатсько╖ д╕яльност╕ та етики (мандатна), дотримання законност╕, Статуту територ╕ально╖ громади та регламенту, розгляду звернень громадян.
О.ГАВРИШ,
м╕ський голова.
|
 |
«Про почесне громадянство м╕ста Скадовська та в╕дзнаку територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського».
Додаток до р╕шення м╕сько╖ ради в╕д 18.06.2010 р. №1004.
╤. Загальн╕ положення
1.1. Звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» ╓ вищою нагородою територ╕ально╖ громади.
1.2. Звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» присвою╓ться за видатн╕ заслуги перед територ╕альною громадою м╕ста, що зробили вагомий внесок у соц╕ально-економ╕чний розвиток м╕ста, промислове та соц╕ально-культурне буд╕вництво, у розвиток у м╕ст╕ охорони здоров’я, науки, культури, осв╕ти, в╕дновлення ╕стор╕╖ м╕ста, збагачення нац╕онально╖, духовно╖ спадщини, в охорону громадського порядку, за громадську роботу та благод╕йну допомогу м╕ським закладам осв╕ти, культури, охорони здоров’я, спорту, соц╕ального захисту тощо.
1.3. Звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» може бути присво╓но як громадянам Укра╖ни, так ╕ ╕ншим особам, як╕ одержали визнання жител╕в Скадовська, незалежно в╕д громадянства особи чи м╕сця ╖╖ проживання.
1.4. Особам, в╕дзначеним званням «Почесний громадянин м╕ста Скадовська», вручаються Почесна грамота м╕сько╖ ради, посв╕дчення «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» та стр╕чка «Почесний громадянин м╕ста Скадовська».
1.5. Стр╕чка виготовля╓ться з шовково╖ тканини у кольорах державного прапора розм╕ром 160 х 2 000 мм (1 000 мм лицьова сторона та 1 000 мм – зворотна). На лицьов╕й сторон╕, зл╕ва,– вишитий герб м╕ста Скадовська. На лицьов╕й сторон╕, у верхн╕й частин╕, на синьому тл╕ жовтими л╕терами вишито слова «Почесний громадянин». На лицьов╕й сто-рон╕, у нижн╕й частин╕, на жовтому тл╕ син╕ми л╕терами вишито слова «М╕сто Скадовськ».
1.6. Стр╕чка «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» носиться справа нал╕во, зверху донизу.
1.7. Особа, в╕дзначена званням «Почесний громадянин м╕ста Скадовська», нагороджу╓ться також з╕ркою вищо╖ в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського».
II. Порядок присво╓ння звання «Почесний громадянин
м╕ста Скадовська»
2.1. Звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» присвою╓ться напередодн╕ Дня м╕ста не б╕льше, н╕ж одн╕й особ╕ в р╕к.
2.2. 3ванням «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» нагороджуються члени територ╕ально╖ громади, громадяни Укра╖ни, ╕ноземн╕ громадяни та особи без громадянства на п╕дстав╕ подання трудових колектив╕в, творчих сп╕лок, збор╕в виборц╕в, орган╕в самоорган╕зац╕╖ населення, об’╓днань громадян, клопотання м╕ського голови та депутат╕в м╕сько╖ ради.
2.3. Самовисування на звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» не розглядаються.
2.4.Звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» може бути присво╓но посмертно.
2.5.Обов’язковою передумовою для ос╕б, як╕ представляються до присво╓ння звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська», ма╓ бути нагородження ╖х в╕дзнаками територ╕ально╖ громади. Це положення не стосу╓ться ╕ноземних громадян (ос╕б без громадянства) та ос╕б, як╕ нагороджуються цим званням посмертно.
2.6. Р╕шення про нагородження званням «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» прийма╓ виключно Скадовська м╕ська рада на сво╓му пленарному зас╕данн╕.
2.7. У випадку подання к╕лькох кандидатур, котр╕ в╕дпов╕дають умовам цього положення, р╕шення сес╕╖ може прийматися рейтинговим та (або) та╓мним голосуванням.
2.8. У випадку нагородження званням «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» посмертно, Почесна Грамота м╕сько╖ ради, посв╕дчення «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» та стр╕чка «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» вручаються най-ближчим родичам особи, удо-сто╓но╖ нагороди, а у випадку в╕дсутност╕ таких – передаються на збер╕гання у м╕сцевий музей.
2.9. При удосто╓нн╕ звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» посмертно нагородження з╕ркою вищо╖ в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» не проводиться.
2.10. Р╕шення сес╕╖ м╕сько╖ ради про присво╓ння звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» набува╓ чинност╕ з моменту його опубл╕кування в газет╕ «Чорноморець».
2.11. Церемон╕я нагород-ження званням «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» з врученням в╕дпов╕дних атрибут╕в проводиться, як правило, п╕д час святкування Дня м╕ста Скадовська, п╕сля набуття чинност╕ р╕шення.
2.12. Р╕шення про присво╓ння звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська», а також фото та б╕ограф╕я нагородженого заносяться в Книгу почесних громадян м╕ста Скадовська. Книга знаходиться у м╕ськ╕й рад╕.
III. Права та обов’язки ос╕б, удосто╓них звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська»
3.1. Особи, як╕ удосто╓н╕ звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська», можуть без перешкод бути присутн╕ми на сес╕ях м╕сько╖ ради, брати участь в обговоренн╕ питань.
3.2. Особам, як╕ удосто╓н╕ звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська», надаються наступн╕ п╕льги:
– зв╕льнення в╕д сплати за користування житлово-комунальними послугами, що надаються комунальними п╕дпри╓мствами м╕ста;
– повне зв╕льнення в╕д сплати м╕сцевих податк╕в ╕ збор╕в;
– запрошення на вс╕ фестивал╕, концерти, спортивн╕ та ╕нш╕ масов╕ заходи, що орган╕зовуються м╕ською радою;
– позачергове право на отримання земельно╖ д╕лянки п╕д ╕ндив╕дуальну забудову;
– щор╕чна безплатна перед-плата на газету «Чорноморець».
3.3. Видатки п╕дпри╓мств, установ та орган╕зац╕й, пов’язан╕ з реал╕зац╕╓ю даного Положення, в╕дшкодовуються за рахунок кошт╕в м╕ського бюджету.
3.4. Особи, удосто╓н╕ звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська», повинн╕ дбайливо ставитися до атрибут╕в звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська».
3.5. Питання щодо позбавлення звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» вир╕шу╓ться на сес╕╖ м╕сько╖ ради у раз╕ зд╕йснення особою крим╕нального злочину, вирок щодо яко╖ вступив у законну силу.
3.6. Особи, удосто╓н╕ звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» у раз╕ ╖х смерт╕, мають право бути похованими на почесн╕й (центральн╕й) але╖ м╕ського кладовища коштом м╕сько╖ ради.
3.7. Позбавлення звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» посмертно не допуска╓ться.
3.8. Присво╓ння ╕мен по-чесних громадян вулицям, площам, скверам, паркам, осв╕тн╕м та культурним закладам м╕ста може проводитися виключно посмертно.
IV. В╕дзнака територ╕ально╖ громади «Орден
Серг╕я Скадовського»
4.1. В╕дзнака територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» ╓ вищою в╕дзнакою територ╕ально╖ громади.
4.2. В╕дзнака територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» ма╓ хрест в╕дзнаки та вищу ступ╕нь – з╕рку в╕дзнаки.
4.3. Хрест в╕дзнаки тери-тор╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» – жовтого кольору, ма╓ д╕аметр 4 см, ув╕нчаний чотирма малими державними гербами (тризубами). По центру хреста м╕ститься герб «Долен-го» Серг╕я Балтазаровича Скадовського.
4.4. Хрестом в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» нагороджуються особи, як╕ попередньо були нагороджен╕ в╕дзнакою виконавчого ком╕тету Скадовсько╖ м╕сько╖ ради «За вагомий внесок у розвиток м╕ста» та (або) в╕дзнакою Скадовсько╖ м╕сько╖ ради «Почесний орден м╕ста», продов-жують зд╕йснювати свою д╕яльн╕сть та (або) мають нов╕ досягнення.
4.5. Хрест в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського», що вруча╓ться за бойов╕ заслуги ветеранам бойових д╕й, службовцям та прац╕вникам М╕н╕стерства оборони, М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ, М╕н╕стерства надзвичайних ситуац╕й, Служби безпеки Укра╖ни – зам╕сть тризуб╕в ма╓ меч╕.
4.6. Хрест в╕дзнаки тери-тор╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» вруча╓ться не б╕льше, н╕ж двом особам у р╕к.
4.7. Хрест в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» вида╓ться у в╕дпов╕дност╕ до р╕шення Скадовсько╖ м╕сько╖ ради з врученням Почесно╖ Грамоти Скадовсько╖ м╕сько╖ ради та посв╕дчення, яке п╕дтверджу╓ факт нагородження.
4.8. Почесна Грамота Скадовсько╖ м╕сько╖ ради та посв╕дчення мають порядковий номер та м╕стять герб м╕ста.
4.9. Хрест в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» носиться на грудях л╕воруч, п╕сля державних нагород, але перед в╕дзнакою виконавчого ком╕тету Скадовсько╖ м╕сько╖ ради «За вагомий внесок у розвиток м╕ста».
4.10. Дубл╕кат нагрудного знака та посв╕дчення до нього не видаються.
4.11. Одна й та ж сама особа може бути нагороджена хрестом в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» лише один раз.
4.12. Дан╕ про нагородження хрестом в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» заноситься до Книги ре╓страц╕╖ ос╕б, нагороджених в╕дзнаками територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського».
V. З╕рка в╕дзнаки
територ╕ально╖ громади
«Орден Серг╕я Скадовського»
та особливост╕ ╖╖ вручення
5.1. З╕ркою в╕дзнаки тери-тор╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» ╓ восьмикутна з╕рка б╕лого кольору д╕аметром 6 см. По центру м╕ститься герб «Доленго» Серг╕я Балтазаровича Скадовського та напис по колу «Серг╕й Скадовський».
5.2. Особа, в╕дзначена званням «Почесний громадянин м╕ста Скадовська», нагороджу╓ться також з╕ркою вищо╖ в╕дзнаки територ╕ально╖ громади – «Орденом Серг╕я Скадовського».
5.3. З╕рка в╕дзнаки тери-тор╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» вруча╓ться не б╕льше, н╕ж одн╕й особ╕ у р╕к.
5.4. У випадку, коли протягом року звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» не присвою╓ться або коли воно присво-ю╓ться особ╕ посмертно (без нагородження з╕ркою в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського»), сес╕я м╕сько╖ ради розгляда╓ питання про нагородження з╕ркою в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» особи, заслуги яко╖ можна прир╕вняти до заслуг почесного громадянина.
5.5. Повторне нагородження з╕ркою в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» не передбача╓ться.
5.6. Особам, котр╕ були ран╕ше нагороджен╕ з╕ркою в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського», може бути присво╓но звання «Почесний громадянин м╕ста Скадовська» без нагородження з╕ркою в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського».
5.7. З╕рка в╕дзнаки тери-тор╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» вида╓ться у в╕дпов╕дност╕ до р╕шення Скадовсько╖ м╕сько╖ ради з врученням Почесно╖ Грамоти Скадовсько╖ м╕сько╖ ради та посв╕дчення, котре п╕дтверджу╓ факт нагородження.
5.8. Почесна Грамота Скадовсько╖ м╕сько╖ ради та посв╕дчення мають порядковий номер та м╕стять герб м╕ста.
5.9. З╕рка в╕дзнаки тери-тор╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» носиться на грудях справа, п╕сля державних нагород.
5.10. Дубл╕кат нагрудного знака та посв╕дчення до нього не видаються.
5.11. Особи, нагороджен╕ хрестом та з╕ркою в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського», мають першочергове право на отримання земельно╖ д╕лянки п╕д ╕ндив╕дуальну забудову.
5.12. Особи, нагороджен╕ хрестом та з╕ркою в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського», у раз╕ ╖хньо╖ смерт╕ мають право бути похован╕ на почесн╕й (центральн╕й) але╖ м╕ського кладовища.
5.13. Дан╕ про нагородження з╕ркою в╕дзнаки територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського» заносяться до Книги ре╓страц╕╖ ос╕б, нагороджених в╕дзнакою територ╕ально╖ громади «Орден Серг╕я Скадовського».
.
|
АКТУАЛЬНО |  |
|
КП «Водне господарство» оприлюднило борги по комунальних платежах |
 |
╤ попереджу╓, що згодом назве пр╕звища найб╕льш зл╕сних неплатник╕в.
До редакц╕╖ звернувся директор МКП «Водне господарство» Володимир Погребняк ╕з проханням надрукувати список будинк╕в-боржник╕в, жител╕ яких давно не сплачували за комунальн╕ послуги.
Ц╕ борги – недоотриман╕ доходи п╕дпри╓мства. ╤, судячи ╕з розм╕р╕в, сутт╓в╕.
Так, жител╕ будинку по вул. Шм╕дта, 135-а за спожиту воду не заплатили 838,81 гривн╕, за квартплату – 4 824,41 грн. Багатоповерх╕вка по вул. К.Маркса, 159 накопичила, в╕дпов╕дно, 1846,21 грн ╕ 5 615 грн борг╕в, будинок по вул. 33-╖ Гвард╕йсько╖ див╕з╕╖ – 3 122,37 грн ╕ 9 455,34, а по вул. ╤.Франка, 19 – 713,02 та 7 128,46 грн.
Несплачених кошт╕в вистачило б на проведення ремонту в якомусь п╕д’╖зд╕, або виплату зарплати прац╕вникам комунального п╕дпри╓мства, або на сплату податк╕в. Треба ставати дисципл╕нованими, вважа╓ Володимир Погребняк ╕ радить боржникам найближчими днями погасити або реструктуризувати борги. Бо поряд ╕з позовами до суду на неплатник╕в буде використовуватись такий «виховний зах╕д», як оприлюднення ╖хн╕х пр╕звищ через районну газету «Чорноморець». Вже – у наступному номер╕.
Вл.╕нф.
|
|
По «нитц╕» з в╕дпочивальник╕в – «сорочка» м╕сцевому бюджету |
 |
Позаду – другий м╕сяць л╕та, пори, коли м╕сцев╕ бюджети мають можлив╕сть отримати в╕д курортно╖ ╕нфраструктури вагом╕ вливання.
Одним ╕з ефективних джерел поповнення бюджет╕в м╕ста Скадовська, селища Лазурне та села Красне, що розташован╕ на берез╕ Чорного моря, ╓ курортний зб╕р.
Його розм╕р, хоч ╕ невеликий (з одного в╕дпочивальника – 1,7 грн, 10% неоподатковуваного м╕н╕муму доход╕в громадян), та при серйозному п╕дход╕ до справи м╕сцеву казну можна поповнити немалими коштами.
У Скадовську обов’язок ╕з стягування курортного збору з «неорган╕зованих» в╕дпочивальник╕в покладено на МКП «Водне господарство». У Лазурному й Красному цим займаються м╕сцев╕ ради.
На 23 липня найб╕льше вдалося з╕брати лазурнянам: тут дох╕д до м╕сцевого бюджету ╕з курортного збору склав 18 тисяч гривень. Дещо в╕дстають в╕д них скадовчани. Вони перерахували до м╕сцево╖ казни 13 тисяч 720 гривень. Значно г╕рше з в╕дпочивальниками у Красному, де вдалося з╕брати т╕льки 751 гривню.
Можливо, стягування курорт- ного збору ускладню╓ться нормами застар╕лого законодавства (д╕╓ Постанова Ради М╕н╕стр╕в УРСР №397 в╕д 22. 09.1983 року). Зг╕дно з ними курортний зб╕р треба стягнути протягом 3-х дн╕в ╕з часу прибуття в╕дпочивальник╕в. Складно податковим агентам визначити ╕ ступ╕нь родинних стосунк╕в при╖жджих ╕з господарями будинку чи квартири (вл╕тку к╕льк╕сть родич╕в у кор╕нних жител╕в курорт╕в р╕зко зб╕льшу╓ться). Та й пост╕йна м╕грац╕я населення (при╖жджають до моря на 10-12 дн╕в) не да╓ змоги в╕дпов╕дальним за курортний зб╕р всл╕дкувати за вс╕ма в╕дпочивальниками.
Нин╕ д╕ючий Уряд пропону╓ парламенту зам╕нити курортний зб╕р туристичним. Про це сказано в проект╕ Податкового кодексу, заре╓строваному 15 червня у Верховн╕й Рад╕. Ставку туристичного збору, за проектом, установлюють в╕дпов╕дн╕ м╕сцев╕ ради у розм╕р╕ в╕д 0,5 до 1% в╕д вартост╕ проживання (н╕чл╕гу) у готелях та ╕нших установах готельного типу, гуртожитках, сан╕тарно-курортних установах ╕ зйомних квартирах.
Як буде, побачимо. А поки що варто виконувати нин╕ д╕юч╕ закони.
Тож, шановн╕ в╕дпочивальники, перебуваючи на Скадовщин╕, поважайте «бюджетн╕» ╕нтереси м╕сцевих жител╕в, сплат╕ть символ╕чну суму курортного збору. В╕н буде використаний на розвиток туристично╖ та курортно╖ ╕нфраструктури нашо╖ м╕сцевост╕.
В. ПАЛИВОДА.
|
НАГОРОДИ |  |
|
Кращим господарям – грамоти ╕ подарунки |
 |
До 116-╖ р╕чниц╕ заснування Скадовська виконавчий ком╕тет м╕ськради ого-лосив двом╕сячник з благоустрою та пол╕пшенню сан╕тарного стану м╕ста.
У м╕ськ╕й рад╕ створено робочу групу з проведення двом╕сячника, яку очолив заступник м╕ського голови з питань д╕яльност╕ виконавчих орган╕в ради О.П.Ва-силь╓в.
Робоча група приступила до роботи ╕, починаючи з 21 липня, почала визначати кращ╕ об’╓кти Скадовська. П╕дведення п╕дсумк╕в двом╕сячника в╕дбудеться з 13 по 17 вересня 2010 р.
В╕дзначення кращих
з благоустрою проводитиметься у ном╕нац╕ях:
– Кращ╕ п╕д’╖зди багатоповерхових будинк╕в.
– Кращий дв╕р м╕ста.
– Кращий оздоровчий заклад.
– Кращий м╕н╕-готель.
– Краще п╕дпри╓мство торг╕вл╕ або громадського харчування.
– Краще промислово-транспортне або виробниче п╕дпри╓мство.
–Краща бюджетна установа.
– Кращий громадський представник.
М╕ський голова О.В.Гавриш на святкуванн╕ Дня м╕ста вручатиме переможцям Почесн╕ грамоти та ц╕нн╕ подарунки.
Прес-центр м╕сько╖ ради.
|
|
Кращим господарям – грамоти ╕ подарунки |
 |
До 116-╖ р╕чниц╕ заснування Скадовська виконавчий ком╕тет м╕ськради ого-лосив двом╕сячник з благоустрою та пол╕пшенню сан╕тарного стану м╕ста.
У м╕ськ╕й рад╕ створено робочу групу з проведення двом╕сячника, яку очолив заступник м╕ського голови з питань д╕яльност╕ виконавчих орган╕в ради О.П.Ва-силь╓в.
Робоча група приступила до роботи ╕, починаючи з 21 липня, почала визначати кращ╕ об’╓кти Скадовська. П╕дведення п╕дсумк╕в двом╕сячника в╕дбудеться з 13 по 17 вересня 2010 р.
В╕дзначення кращих
з благоустрою проводитиметься у ном╕нац╕ях:
– Кращ╕ п╕д’╖зди багатоповерхових будинк╕в.
– Кращий дв╕р м╕ста.
– Кращий оздоровчий заклад.
– Кращий м╕н╕-готель.
– Краще п╕дпри╓мство торг╕вл╕ або громадського харчування.
– Краще промислово-транспортне або виробниче п╕дпри╓мство.
–Краща бюджетна установа.
– Кращий громадський представник.
М╕ський голова О.В.Гавриш на святкуванн╕ Дня м╕ста вручатиме переможцям Почесн╕ грамоти та ц╕нн╕ подарунки.
Прес-центр м╕сько╖ ради.
|
ОГОЛОШЕНО ДВОМ╤СЯЧНИК ╤З БЛАГОУСТРОЮ |  |
|
Скадовський район причепуриться |
 |
16 липня заступник голови Скадовсько╖ РДА В.Ноздрачов пров╕в зас╕дання, на якому говорили про благоустр╕й та сан╕тарне утримання населених пункт╕в району.
Було розроблено й затверджено заходи та планов╕ завдання до 1 ве-ресня п. р., визначено виконавц╕в роб╕т, створено штаби по контролю за ╖х виконанням.
Кр╕м того, додатковий контроль за ходом роб╕т ╕з благоустрою у Скадовському район╕, в╕дпов╕дно до розпорядження губернатора, зд╕й-снюватиме Рег╕ональне в╕дд╕лення у Херсонськ╕й област╕ Фонду державного майна.
У рамках проведення двом╕сячника оголошено конкурс на кращий населений пункт. Переможець конкурсу буде визначатись за такими критер╕ями: л╕кв╕дац╕я стих╕йних см╕тт╓звалищ, утримання кладовищ, ремонт та впорядкування братських могил, мемор╕альних комплекс╕в та ╕нших м╕сць масового поховання, ремонт та встановлення на територ╕╖ населеного пункту лавок та урн для см╕ття, утримання прибудинкових та прилеглих до п╕дпри╓мств, установ та орган╕зац╕й ус╕х форм власност╕ територ╕й, повалення сухих та авар╕йних дерев.
Серед показник╕в благоустрою населених пункт╕в району – стан покриття та утримання дор╕г, зам╕на, ремонт ╕ встановлення дорожн╕х знак╕в, нанесення горизонтально╖ дорожньо╖ розм╕тки, ремонт пав╕льйон╕в на зупинках громадського транспорту, викошування придорожн╕х зелених зон, парк╕в та сквер╕в, належне утримання пол╕гон╕в твердих побутових в╕дход╕в. П╕д час двом╕сячника необх╕дно також п╕дтримувати у належному порядку м╕сця в╕дпочинку, у тому числ╕ – б╕ля водних об’╓кт╕в.
На зас╕данн╕ затверджено склад конкурсно╖ ком╕с╕╖ з визначення кращого населеного пункту.
Нин╕ м╕сцевими органами влади залучаються до участ╕ у цьому заход╕ широк╕ верстви населення: прац╕вники житлово-комунальних п╕дпри╓мств, заклад╕в культури, осв╕ти, охорони здоров’я, п╕дпри╓мств та орган╕зац╕й р╕зних форм власност╕, приватн╕ п╕дпри╓мц╕, жител╕ населених пункт╕в району, громадськ╕ угрупування, молодь.
Роботи по впорядкуванню д╕ючих пол╕гон╕в та л╕кв╕дац╕╖ стих╕йних звалищ, вивезенню негабаритного см╕ття, ремонту дор╕г, ско-шуванн╕ узб╕ч уже почались.
За п╕дсумками проведення двом╕сячника по благоустрою та сан╕тарному утриманню населених пункт╕в району будуть визначатись кращ╕ колективи, як╕ брали участь в акц╕╖.
Прес-центр райдержадм╕н╕страц╕╖.
|
ТАЛАНТИ СКАДОВЩИНИ |  |
 |
╤з Ал╕ною Стаценко я познайомилася на конкурс╕ творчих зд╕бностей для д╕тей та молод╕ з функц╕ональними обмеженнями «Пов╕р у себе – ╕ в тебе пов╕рять ╕нш╕». Тод╕ я побачила цю д╕вчинку вперше. Мене вразила презентац╕я ╖╖ роботи, що супроводжувалася декламуванням власних в╕рш╕в. Я вир╕шила, що обов’язково посп╕лкуюсь ╕з нею.
Пощастило мен╕ значно б╕льше. Адже до нашо╖ розмови ╕з рад╕стю долучилися ╕ мама д╕вчинки Натал╕я Антон╕вна Стаценко, ╕ вчителька укра╖нсько╖ мови та л╕тератури Людмила Васил╕вна Нар╕жна.
Ал╕н╕ – 10 рок╕в, вона зак╕нчила 4 клас Антон╕всько╖ школи. Св╕т ╖╖ захоплень дуже р╕зноман╕тний. Але на першому м╕сц╕ все ж таки за-лишаються книжки. Окремого жанру, що подоба╓ться найб╕льше, нав╕ть ╕ не вид╕лиш. Хоча… «Можливо, казки, – каже Ал╕на. – Також зараз мен╕ ц╕кава грецька м╕фолог╕я. Улюблен╕ геро╖ – Персей, Геракл, А╖д».
А ще – в╕рш╕. ╥х у Ал╕ни дуже багато. Серйозних – близько десяти. Найперший, про мавпочок, вона написала у ш╕сть рок╕в. Дал╕ був в╕ршик, присвячений братику Денису. Також ╓ п╕сня «Откровение». Вона нав╕ть мотив придумала, насп╕ву╓ ╕нколи. Незважаючи на те, що родина рос╕йськомовна, Ал╕на пише укра╖нською. На рос╕йськ╕й мов╕ т╕льки п╕сня та один в╕ршик. А ╖╖ найулюблен╕шим поетом ╓ Тарас Григорович Шевченко.
Одне з незвичайних для д╕вчинки такого в╕ку захоплень – рок-музика. Почута вперше п╕сня «Я свободен» у виконанн╕ групи «Ар╕я» визначила музичн╕ уподобання Ал╕ни. Тепер вона не т╕льки може перел╕чити увесь склад групи, як старий, так ╕ новий, але й знайома ╕з ус╕м репертуаром музичного колективу.
Практично кожн╕й дитин╕ подоба╓ться подорожувати. Ал╕н╕ – також. Кожного року разом ╕з батьками вона в╕дпочива╓ у Криму. «Я там купаюся, нав╕ть уже навчилася п╕рнати. Там дуже красива природа», – розпов╕да╓ Ал╕на.
Не байдужа д╕вчинка ╕ до домашн╕х тварин. «Вдома у мене три собаки. Середньоаз╕атська в╕вчарка Олабай на пр╕звисько Джай. Я ╖╖ люблю найб╕льше. ╢ також кавказька в╕вчарка та дворняжка Б╕м. Дв╕ к╕шки, Вася ╕ Марк╕за, та ще багато св╕йських тварин», – д╕литься Ал╕на.
Багато чого згадували… «Вдома у нас багато книжок, але донька вже вс╕ перечитала. Хоча ми пост╕йно поновлю╓мо б╕бл╕отеку. А колись маленькою Ал╕на ╕з друзями п╕шла п╕шки до с╕льсько╖ б╕бл╕отеки по книжки. Я тод╕ дуже за не╖ хвилювалася», – дода╓ мама.
Вчителька Ал╕ни, Людмила Васил╕вна, в╕дзначила феноменальну пам’ять д╕вчинки: «В╕рш╕ вчить за п’ять хвилин. Взагал╕-то гуман╕тарн╕ предмети – це ╖╖ коник. Дуже розумна д╕вчинка. Мабуть, ╖й бути б╕бл╕отекарем».
Отаким ╓ великий св╕т юно╖ поетеси. ╥╖ в╕рш╕ ╕нколи дуже дитяч╕, а ╕нколи ╖х зм╕ст вража╓ сво╓ю глибиною.
На фото автора: Ал╕на Стаценко.
О. БЕЗУГЛА.
|
КОРОТКО |  |
|
Ход╕ть у капелюс╕ ╕ не пийте |
 |
У спеку почаст╕шали випадки виклику «швидко╖ медично╖ допомоги». Спец╕ал╕зован╕ машини ви╖жджають по 40-45 раз╕в на добу. Б╕льша частина виклик╕в, як пов╕домила головний фельдшер нев╕дкладно╖ допомоги Марина В╕ктор╕вна Дудар, була пов’язана з╕ спекотними погодними умовами. Почаст╕шали випадки ╕нсульт╕в та ╕нфаркт╕в, загострення г╕пертон╕чно╖ хвороби. Зб╕льшилася к╕льк╕сть кишково-шлункових ╕нфекц╕й та ГРВ╤ у д╕тей.
Спекотне сонце особливо нещадне до тих, хто не ма╓ головного убору або ж перебува╓ у стан╕ алкогольного сп’ян╕ння, – зазначила фельдшер.
Вл.╕нф.
|
|
Фестиваль православно╖ п╕сн╕ |
 |
У першому фестивал╕ православно╖ п╕сн╕, що пройшов у Скадовську п╕д патронатом м╕ського голови, взяли участь учн╕ нед╕льно╖ школи Свято-Серг╕╖вського храму, учн╕ дитячо╖ школи мистецтв, квартети «Журавка» ╕ «Любисток», гост╕ з Херсона – квартет та молод╕жний хор Свято-Дух╕вського кафедрального собору та с╕мейний квартет «Джерело» з Ки╓ва.
В╕дкриваючи фестиваль «Православ’я глас», благочинний Скадовського округу М.Канюка розпов╕в про життя преподобного Серг╕я – наставника, монаха, подвижника та буд╕вельника, котрий жив понад 600 рок╕в тому.
Духовний сп╕в ста╓ все популярн╕шим, ╕ в╕днин╕ скадовчани мають змогу долучитися до цього високого мистецтва.
Нову традиц╕ю започаткували у день святкування знайдення мощей преподобного Серг╕я Радонезького.
Вл.╕нф.
|
НАМ ПИШУТЬ |  |
 |
80 рок╕в прожила на св╕т╕ вчителька Мар╕я Васил╕вна Синякова. Чим запам’яталась вона сво╖м колегам ╕ учням? «З нею при╓мно сп╕лкуватися» – почу╓ш в╕д кожного. А ╕накше ╕ бути не могло – роз-важлива ╕ мудра вчителька сорок рок╕в д╕лилася з д╕тьми сво╖м серцем ╕ душею. З них 37 – у друг╕й школ╕.
Не забувають пенс╕онерку ╕ донин╕ – в╕тають на свята. А треба пом╕ч, то й допомагають колишн╕ вихованц╕.
Донька вчительки, Натал╕я, п╕шла материнською дорогою, стала вчителькою. Син Михайло працю╓ в ╤нститут╕ К╕бернетики при АН Укра╖ни. Разом з англ╕йським колегою написав п╕дручник з математики для студент╕в, ╕ нин╕ за ним вчаться у вс╕х вишах св╕ту.
Давно нема╓ на св╕т╕ чолов╕ка вчительки, та Мар╕я Васил╕вна не почува╓ себе самотньою.
Дорога наша наставнице ╕ колего! Ми, колишн╕ учн╕, друз╕ ╕ колеги, бажа╓мо вам дал╕ йти по життю з хорошим настро╓м ╕ самопочуттям!
З вдячн╕стю
Н. Золотух╕на, Л. Коваль, Л. Д╕денко, В. Хандусь, О. Золотаревська, В.Берля
та випускники 1958 року..
|
 |
Незатишно ходити темними вулицями. Це ми добре зна╓мо, бо живемо по вулиц╕ Поповича. Вир╕шили осв╕тити наш квартал. З╕брали кошти ╕ звернулися по допомогу до м╕сько╖ ради.
На наше прохання одразу в╕дгукнувся заступник м╕ського голови О.Василь╓в. В╕н орган╕зував роботу, а кер╕вник МКП «Водне господарство» направив прац╕вник╕в для виконання по-точних роб╕т. З колективу «Очисних споруд» роб╕тники про-вели кабель, пов╕сили л╕хтар╕. Настав щасливий для нас день – засяяли л╕хтар╕ ╕ осв╕тили нашу дорогу.
Як же не подякувати учасникам ц╕╓╖ справи В.Погребняку, О.Жуку, О.Добровольському та вс╕м ╕ншим ╕ не побажати ╖м м╕цного здоров’я?
А.Ястреб, К.Тарнавська, Л.Салюк, Л.Коваль.
|
|
Найдорожче багатство – духовне |
 |
Кажуть, що вс╕ житт╓в╕ негаразди ╕ проблеми у людей виникають через те, що ╖хн╕й духовний св╕т зб╕днений. Нема╓ у них душевно╖ опори, котра б п╕дтримувала у важку хвилину.
А я знаю людину, котра йде по життю ╕ щедро д╕литься з ус╕ма сво╖м головним багатством: духовним св╕тоглядом.
Кожен, хто хоч раз сп╕лкувався з Олегом Коником, в╕дчував, як зм╕цнюються душевн╕ сили, а в серц╕ поселяються оптим╕зм ╕ над╕я на краще. Наче ╕ н╕чим не видатний цей чолов╕к – займа╓ться на пляж╕ художн╕ми фото-граф╕ями, залиша╓ на пам’ять бажаючим зн╕мки у п╕ратському антураж╕. Цей чорний п╕ратський прапор ус╕ бачать на щогл╕ б╕ля санатор╕ю «Скадовськ». Його сини ╕ дружина працюють поряд. Коли посп╕лку╓шся з Олегом – наче св╕жо╖ води нап’╓шся. В╕н завжди готовий вислухати кожного.
О.Коник пише книги, ╕ одну вже випустив у св╕т – «Брат Великого Духу». Думаю, коли в╕н опубл╕ку╓ ╕ решту книг, то, можливо, стане в╕домим ╕ недосяжним. А зараз охоче д╕литься з людьми сво╖м духовним св╕тоглядом.
Основа його концепц╕╖ проста: якщо людина в╕рить у Бога, то вона вже не беззахисна. А якщо ще й вивча╓ слово Боже, то н╕як╕ житт╓в╕ проблеми чи темн╕ сили ╖й не страшн╕. Олег вважа╓, що кожна людина прийнятна лише тод╕, коли вона добросов╕сно працю╓, готова пожертвувати сво╖м часом або достатком для ╕нших, д╕литься сво╖м житт╓вим досв╕дом. Наче, все просто.
Просто, але багатьом недоступно. Тому й раджу читачам: посп╕лкуйтеся з ц╕╓ю ц╕кавою людиною, не пожалку╓те.
В.ТАРАН.
с. Антон╕вка.
|
 |
Св╕т зна╓ немало шахра╖в та аферист╕в. А ми часто живемо в одному м╕ст╕ ╕ не здогаду╓мося, що поруч з нами також ╓ люди, готов╕ використати нашу дов╕ру.
Живе у нашому м╕ст╕ одна ж╕нка: благополучна, ма╓ хорошу роботу, усп╕шна. У колектив╕ ╖╖ шанували, ╕ коли одного разу вона ╕з сльозами в голос╕ попросила допомоги, бо у не╖ трапилась б╕да, тут же назбирали грошей. Ж╕нка згодом випрошувала грош╕ систематично, але попереджувала вс╕х позичальник╕в окремо: «Щоб н╕хто не знав». А люди, як люди, – зн╕мали у банку внески ╕ в╕ддавали. Нав╕ть кредити брали, щоб виручити б╕долашну. Вона ж об╕цяла ╖х згодом погасити. З╕брала ж╕нка таким чином круглу суму. Ус╕м позичальникам давала розписки, що грош╕ поверне.
Час ╕шов, але грош╕ н╕хто з позичальник╕в не отримував. Доводилось самотужки гасити кредити. Добросердечн╕ люди прирекли себе на нап╕вголодне ╕снування. Бо ж грош╕ ╕ самим потр╕бн╕ – у тих д╕ти мал╕, в ╕нших – батьк╕в треба л╕кувати. Та ц╕й ж╕нц╕ все одно – грошей вона не поверта╓.
Хочу сказати: люди, не будьте дуже дов╕рливими. Я це зрозум╕в п╕сля того, як м╕й син потрапив на вудку ц╕╓╖ пан╕ й зам╕сть не╖ поверта╓ банку кредит. ╤ в╕н – не ╓диний.
В╕д ╕мен╕ потерп╕лих
А.КАП.
м. Скадовськ.
|
 |
Шановн╕ земляки! Чи давно ви в╕дв╕дували сво╖х р╕дних на м╕сцевих кладовищах?
Цьогор╕чне дощове л╕то дало можлив╕сть бур’я-нам вкрити могилки, проходи м╕ж ними височезними заростями. Вони зараз зелен╕, а на ос╕нь буде безл╕ч к╕рц╕в. А ще чомусь дуже розповсюдилась повитиця – дуже небезпечний бур’ян-шк╕дник.
Знайд╕ть час, в╕дв╕дайте могилки сво╖х р╕дних.
╤.Шахм╕на, С.Швайко, скадовчани.
|
С╤ЛЬГОСПВИРОБНИКУ |  |
 |
Амброз╕я полинолиста в╕дноситься до карантинних бур’ян╕в, як╕ причиняють шкоду не т╕льки с╕льськогосподарським культурам, а й здоров’ю людини.
Розвиваючи потужну надземну масу ╕ кореневу систему, вона сильно висушу╓ ╕ зб╕дню╓ грунт. Так, при середн╕й забур’яненост╕ вона витрача╓ з одного гектара площ╕ до 2 000 тонн води, що в╕дпов╕да╓ 200 мм опад╕в, виносить з ╜рунту ст╕льки поживних ре-човин, ск╕льки ╖х м╕ститься у 7-8 ц м╕неральних добрив. У результат╕ цього урожай с╕льськогосподарських культур р╕зко знижу╓ться, а при сильн╕й забур’яненост╕ гине повн╕стю. Рослина амброз╕╖ г╕рка, ╕ тому ╖╖ не по╖дають н╕ тварини, н╕ комахи.
П╕д час цв╕т╕ння кожна рослина амброз╕╖ створю╓ м╕льярди пилкових зерняток, котр╕, п╕д╕ймаючись, з потоками пов╕тря переносяться на велик╕ в╕дстан╕ майже до 50 км, загрожуючи здоров’ю людей. Тому в зонах розповсюдження амброз╕╖ у пер╕од масового цв╕т╕ння серед населення розповсюджу╓ться алерг╕чне захворювання – полен╕оз.
Захворювання проявля╓ться у вигляд╕ р╕зко вираженого алерг╕чного рин╕ту, кон’юнктив╕ту, бронх╕ально╖ астми, м╕грен╕, кропивниц╕, яке супроводжу╓ться р╕зким ослабленням орган╕зму, що призводить до тривало╖ непрацездатност╕ хворих.
На Укра╖н╕ амброз╕ю виявлено у 19 областях ╕ АР Крим. Але ╖╖ потенц╕йний ареал охоплю╓ практично всю територ╕ю Укра╖ни. У Херсонськ╕й област╕ амброз╕ю полинолисту було виявлено в 1978 роц╕ у Нововоронцовському район╕, а на даний час вона розповсюджена в ус╕х районах област╕. На даний час, у зв’язку з розвитком ринкових в╕дносин всередин╕ кра╖ни та ╕з закордонними державами, а також прямих зв’язк╕в с╕льгосптоваровиробник╕в та приватних п╕дпри╓мц╕в област╕, ф╕рмами завозиться значна к╕льк╕сть нас╕нн╓вого матер╕алу, який без карантинного догляду вис╕ва╓ться на землях с╕льгоспп╕дпри╓мств та на п╕дсобних д╕лянках громадян. Перевезення по територ╕╖ Херсонсько╖ област╕ засм╕ченого зерна та ╕ншо╖ с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖ сприя╓ розповсюдженню амброз╕╖ полинолисто╖. Потрапивши у сприятлив╕ кл╕матичн╕ умови, амброз╕я почала перем╕щуватись з п╕вн╕чних район╕в на п╕вдень ╕ заселя╓ все б╕льше ╕ б╕льше площ. Амброз╕я засм╕чу╓ пос╕ви майже ус╕х польових культур, особливо кукурудзи, соняшнику, овочевих, ярих зернових, а також плодових насаджень, виноградник╕в та пасовищ. Вона створю╓ густ╕ зарост╕ на узб╕ччях дор╕г, в╕дкосах зал╕зничних насип╕в, по берегах р╕чок ╕ озер, зрошувальних канал╕в, на пустирях ╕ необроблювальних землях, на вулицях ╕ присадибних д╕лянках населених пункт╕в.
Амброз╕я полинолиста – однодомна рослина, за зовн╕шн╕м виглядом схожа на полин звичайний, в╕д яко╖ ╕ отримала свою назву. Стебло амброз╕╖ пряме, г╕ллясте ╕ опушене. Кор╕нь стерж-ньовий, з густим розгалуженням, проника╓ на глибину до 4 метр╕в. Листя черенкове, перисто-розс╕чене, завдовжки 5-10 см. Верхня сторона листково╖ пластинки темно-зелена, нижня – с╕рувата, опушена. Нас╕ння амброз╕╖ – несправжн╕й пл╕д яйцевидно╖ форми з 5-10 маленькими шипиками навкруги. При меха- н╕чному ушкодженн╕ оболонка плоду легко зн╕ма╓ться ╕ залиша╓ться с╕м’янка з центральним шипиком коричневого кольору. Одна рослина амброз╕╖ форму╓ 30-40 тис. нас╕нин, а окрем╕ екземпляри – 80-100 тис.
Перш╕ сходи амброз╕╖ з’являються у к╕нц╕ кв╕тня, масов╕, при середньодобов╕й температур╕ 8-10 С, – на початку травня; а взагал╕ з’являються протягом усього л╕та.
Цв╕т╕ння амброз╕╖ розпочина╓ться у к╕нц╕ липня ╕ продовжу╓ться до вересня. Плодоносить – у вересн╕ та жовтн╕.
Боротьба з амброз╕╓ю, беручи до уваги велику шк╕длив╕сть для с╕льського господарства та здоров’я людини, ╓ одним з найважлив╕ших ╕ першочергових завдань ус╕х землекористувач╕в. Т╕ громадяни, як╕ ╕гнорують приписи карантинно╖ ╕нспекц╕╖, несуть адм╕н╕стративну в╕дпов╕дальн╕сть зг╕дно з чинним законодавством.
Знищувати амброз╕ю необх╕дно систематично ╕ сво╓часно шляхом застосування у першу чергу карантинних та агротехн╕чних заход╕в, а при сильному забур’яненн╕ – ╕ х╕м╕чних.
З питаннями та пропозиц╕ями звертайтесь за тел.: 5-25-98; м.Скадовськ, вул. Пролетарська, 2, морпорт, карантинна ╕нспекц╕я.
Державна ╕нспекц╕я з каран-тину рослин по Херсонськ╕й област╕.
А.ГРИНЕНКО,
╕нспектор ПКР «Скадовський морський торговельний порт».
|
ДУХОВН╤СТЬ |  |
|
Володимир – хреститель Ки╖всько╖ Рус╕-Укра╖ни |
 |
У сучасному Ки╓в╕ найголовн╕ша вулиця, про-стора й красива – Хрещатик. Л╕воруч в╕д не╖, у б╕к Дн╕пра, на висок╕й круч╕, яка зветься Володимирською г╕ркою, височ╕╓ скульптурна постать людини з великим хрестом у руц╕. Н╕би через в╕ки, хреститель Укра╖ни-Рус╕, князь Володимир благословля╓ нащадк╕в тих, кого в╕н понад тисячу рок╕в тому прив╕в до християнства.
Указом Президента уже втрет╓ в Укра╖н╕ 28 липня в╕дзнача╓ться нове державне свято – День хрещення Ки╖всько╖ Рус╕-Укра╖ни. Ця дата обрана не випадково, адже саме у цей день православна церква вшанову╓ пам’ять святого р╕вноапостольного князя Володимира, хрестителя Рус╕.
Прийняття християнства позначилося у вс╕х сусп╕льних сферах життя Ки╖всько╖ Рус╕ – пол╕тичн╕й, економ╕чн╕й, соц╕альн╕й. Нова в╕ра, зокрема, внесла пом’якшення у ставлення до раб╕в, припинила багатоженство, п╕днесла значення ж╕нки в родин╕ й сусп╕льств╕. Особливого розвитку набули письменство, арх╕тектура ╕ мистецтво. Кр╕м того, на Рус╕ почали активно будувати л╕карн╕ та притулки для бездомних.
Самого ж князя Володимира за його мудр╕сть ╕ милосердя в народ╕ стали називати «Ясне Сонечко».
Сьогодн╕ в Укра╖н╕ на державному р╕вн╕ святку╓ться День Хрещення Рус╕. В урочистих заходах у Ки╓в╕ в╕зьме участь Свят╕йший Патр╕арх Кирило. Хресним ходом окремо пройдуть священики та в╕ряни УАПЦ. На Сп╕вочому пол╕ пройде святковий концерт за участю пров╕дних духовних хорових колектив╕в, а також популярних музичних гурт╕в з Рос╕╖ та Укра╖ни.
Вл.╕нф.
|
ВАШЕ ЗДОРОВ’Я |  |
|
Безпечне материнство та в╕дпов╕дальне батьк╕вство |
 |
Життя кожно╖ людини з перших дн╕в ╖╖ ╕снування пов’язане з найближчими ╕ найр╕дн╕шими людьми – мат╕р’ю та батьком. Тому надзвичайно важливо – в╕дпов╕дально п╕д╕йти до появи дитини в родин╕.
Планування с╕м’╖ – це в╕дпов╕дальне ставлення до батьк╕вства. Обов’язок двох, чолов╕ка та ж╕нки, – попереджувати небажану ваг╕тн╕сть ╕ бути готовими до народження здорово╖ ╕ бажано╖ дитини.
П╕дготовка до ваг╕тност╕ включа╓ медичне обстеження у пол╕кл╕н╕ц╕, ж╕ноч╕й консультац╕╖ або центр╕ с╕мейно╖ медицини. Як м╕н╕мум, за 3 м╕сяц╕ до зачаття та протягом вс╕╓╖ ваг╕тност╕ необх╕дно виключити шк╕дливий вплив алкоголю, наркотичних речовин ╕ тютюнового диму. У цей пер╕од важливо провести проф╕лактику деф╕циту в╕там╕н╕в ╕ м╕кроелемент╕в.
Ваг╕тн╕й ж╕нц╕ необх╕дно вживати ╖жу, багату на фол╕╓ву кислоту, йод, зал╕зо, в╕там╕ни А, Е ╕ групи В. Майбутн╕й матер╕ потр╕бно отримувати тваринн╕ й рослинн╕ б╕лки, св╕ж╕ овоч╕ та фрукти. Пом╕рн╕ ф╕зичн╕ навантаження, спец╕альн╕ комплекси вправ для р╕зних терм╕н╕в ваг╕тност╕ ╓ дуже важливими.
Здорова ваг╕тн╕сть не вимага╓ прийому будь-яких л╕к╕в, кр╕м випадк╕в, якщо це абсолютно необх╕дно ╕ л╕ки було призначено л╕карем. Л╕карськ╕ препарати, як╕ приймаються п╕д час ваг╕тност╕, повинн╕ бути безпечними для матер╕ та плоду, ╕ тому необх╕дно ретельно дотримуватися правил прийому в╕дпов╕дно до призначень л╕каря.
Протягом ус╕╓╖ ваг╕тност╕ ж╕нка ма╓ вчасно в╕дв╕дувати ж╕ночу консультац╕ю ╕ проходити необх╕дн╕ обстеження.
До концепц╕╖ «безпечного материнства» входять консультац╕я л╕каря акушера-г╕неколога, п╕д час яко╖ розробля╓ться ╕ндив╕дуальний план обстеження майбутньо╖ мами;
обстеження на ╕нфекц╕╖, що передаються статевим шляхом, у тому числ╕ на хлам╕д╕╖, уреоплазму, м╕коплазму, в╕рус простого герпесу (ВПГ 1,2), гонорею, сиф╕л╕с;
обстеження на ╕нфекц╕╖, небезпечн╕ для плоду п╕д час ваг╕тност╕: токсоплазму, в╕рус простого герпесу, цитомегалов╕рус, в╕рус краснухи та ╕нш╕;
ультразвукове досл╕дження орган╕в малого тазу та черевно╖ порожнини;
загальний та б╕ох╕м╕чний анал╕зи кров╕, у тому числ╕ – на глюкозу кров╕, печ╕нков╕ проби та ╕нш╕;
група кров╕, резус-фактор;
обстеження на гормони: я╓чник╕в (естрогени, прогестерон, тестостерон), наднирник╕в, щитовидно╖ залози;
консультац╕╖ окул╕ста, терапевта, ендокринолога, ЕКГ.
Пройшовши повне обстеження, при необх╕дност╕ ╕ л╕кування, ви уникнете багатьох проблем п╕д час ваг╕тност╕, а в деяких випадках – ╕ можливих ускладнень.
Таким чином, поступово ваг╕тна ж╕нка наближа╓ться до найв╕дпов╕дальн╕шо╖ митт╕ в ╖╖ житт╕ – полог╕в.
Кожн╕ пологи потребують медичного супроводу ╕ контролю. Пологове в╕дд╕лення Скадовсько╖ ЦРЛ повн╕стю забезпечене фах╕вцями та медичними препаратами, необх╕дним обладнанням для надання допомоги ваг╕тним та пород╕ллям. Ви завжди ма╓те можлив╕сть звернутися до пол╕кл╕н╕ки чи л╕карн╕ та отримати необх╕дну вам ╕нформац╕ю або допомогу у повному обсяз╕.
О.ПЕТРИШАК,
л╕кар-г╕неколог.
|
СПОРТ |  |
|
Спортивна з╕рка Скадовська |
 |
У нашому м╕ст╕ трену╓ться юна над╕я Ол╕мп╕йсько╖ зб╕рно╖ Укра╖ни Ганна Козенко. М╕сто над морем стало для не╖ р╕дним, бо саме тут в╕дкрився спортивний талант звичайно╖ д╕вчинки з Б╕лозерського району, а нин╕ – призера Чемп╕онату св╕ту з важко╖ атлетики серед юн╕ор╕в.
Знайти Ганну було неважко – у спортивному зал╕ ф╕л╕╖ Херсонського спортивного училища на тренуванн╕. Тут зр╕с ╖╖ спортивний талант, який виховали досв╕дчен╕ тренери Павло Васильович та Галина ╤ван╕вна Пастух.
Ганна розпов╕ла кореспонденту «Ч» про по╖здку до Соф╕╖ (Болгар╕я), де проходив Чемп╕онат св╕ту. Позитивн╕ результати ╖╖ дуже вт╕шили ╕ спонукали до наполегливих тренувань. Без них, каже д╕вчина, перемогу не здобути. На запитання про в╕дпочинок ╕ дозв╕лля Ганна розвела руками: н╕коли. ╥╖ тренер, Павло Васильович, пожартував: «В ол╕мп╕йц╕в граф╕к г╕рший, н╕ж у в╕йськових».
Морське пов╕тря, гарн╕ наставники та сила вол╕ просто╖ с╕льсько╖ д╕вчини виплекали спортивну з╕рочку, яка ще недавно вмовляла батьк╕в в╕дпустити на навчання у Скадовську спортивну школу-╕нтернат, а сьогодн╕ ╓ повноправним жителем Ол╕мп╕йського навчально-спортивного центру в Конча-Засп╕ (Ки╖в). Трену╓ться нараз╕ для участ╕ у чемп╕онат╕ ╢вропи, на який по╖де восени.
За ╕н╕ц╕ативи м╕ського голови О.В.Гавриша була започаткована стипенд╕я для кращих спортсмен╕в м╕ста. Цього року м╕ська сп╕лка важко╖ атлетики справедливо вир╕шила дати ╖╖ Ганн╕ Козенко.
Валер╕я БОЙКО.
|
|
Зак╕нчились спортивн╕ ╕гри |
 |
З 23 червня по 23 липня 2010 року в Скадовську проходили суперф╕нальн╕ змагання Всеукра╖нських с╕льських спортивних ╕гор 2010 року, присвячен╕ 60-р╕ччю утворення ф╕зкультурно-спортивного товариства «Колос».
3,5 тис. д╕тей з ус╕х рег╕он╕в Укра╖ни змагалися у 14 видах спорту. П╕дведення п╕дсумк╕в ╕гор в╕дбудеться у вересн╕ н. р. у Ки╓в╕ п╕д час святкування 60-р╕ччя утворення ф╕зкультурно-спортивного товариства «Колос» на баз╕ Ки╖всько╖ аграрно╖ академ╕╖, – пов╕домили з╕ Скадовсько╖ РДА.
.
|
|
|
|
|  |
|